Ветеран, колишній розвідник з Вінниччини Роман Кашпур пробіг один з найвідоміших в світі марафонів, до якого готувався впродовж трьох місяців.
Як інформує Україна молода, про це Роман Кашпур повідомив на своїй сторінці в соцмережах.
За весь час він не зупинявся жодного разу. Пробіг 37 кілометрів, а потім Роману стало зле.
«Після 37-го кілометру мені в один момент почало хотітись спати. Мабуть тиск, бо так різко з'явилась сонливість. Далі на 38-мому кілометрі моя свідомість почала реально вимикатись. Я вирішив, щоб не розбити об Лондонський асфальт свій ніс, краще пройдусь», - пише Роман Кашпур.
На кожному відрізку дистанції марафонцям пропонували воду, тоніки та енергетичні гелі. Роман брав лише воду, бо все інше раніше не пробував і боявся, щоб не стало ще гірше.
«На 39-ому кілометрі, коли прохолодна вода, котру я постійно лив на голову не допомагала, я знизив темп і йдучи почав лити в себе все, що пропонували організатори. Все, щоб хоча б якось зарядитись енергією, і змусити мозок почати працювати», - пише Роман Кашпур.
Військовий говорить, що ходьба відновила кровообіг, дихання стало частішим, а енергетичні гелі та тоніки повернули все на свої місця.
«Останні два кілометри, я хоч і накульгуючи, але здолав....порада: не зупиняйтесь, біжіть, йдіть, але не зупиняйтесь, бо м'язи скажуть "допобачення", а поки ви рухаєтесь, мозок хоча б якось дає сигнали виконувати хоча б примітивні речі типу переставляння ніг, бо фізично, м'язи досить добре вже ноги не підіймають», - написав він.
Наостанок Роман подякував своїй тренерів Наталії Крушинській, Сансей Юлії, Коваль, усім хлопцям та дівчатам на передовій, які захищають увесь світ від терору, коханій Юлії Масліковій - Кашпур, товаришеві Сергію Бистрову та залізному генералу Валерію Залужному.
"Валерій Федорович, прапор став в нагоді як ніколи, бо в моменти коли здавалось, що зараз впаду, перша думка була одна і не змінна:
-"А що скаже Залізний Генерал? Типу ти нашо туди поїхав? На Лондонському асфальті полежати? В той же ш момент ставало страшно і соромно, тому потрібно було бігти".....Ну і звичайно ж побратими, всю дорогу вони не виходили з голови. Я свято вірю що всі з ким я воював, котрі загинули, вели мене сьогодні і не давали впасти! А всі живі прикривали спину, поки був забіг!", - написав розвідник про свою мотивацію.
Як повідомляла УМ, Артем Мороз - ветеран 206-го батальйону ТрО, який сім місяців тому втратив обидві ноги, на протезах зміг подолати 5 км на Бостонському марафоні.