Конкуренція — рушій прогресу

На перший погляд, процес оголошення остаточної заявки на чемпіонат Європи — доволі банальна процедура, адже афішуванням прізвищ двох десятків футболістів головний тренер збірної займається, по суті, перед кожним збором упродовж кваліфікаційного турніру. Утім цій процедурі традиційно приділяється особлива увага та велике значення. Дехто бачить тут щось сакральне, порівнюючи даний процес iз церемонією оголошення номінантів на премію «Оскар» чи, пак, «Золотого м’яча».

У будь-якому разі простою формальністю подачу до УЄФА остаточного списку учасників майбутнього чемпіонату Європи точно не назвеш. У першу чергу тому, що для одних футболістів завершується вона радістю, інші, ознайомившись iз підсумковим протоколом і не знайшовши в ньому своїх прізвищ, змушені ковтати сльози розпачу, прощаючись iз розташуванням збірної. Коли ж твоя національна команда — рідкий гість на великих футбольних форумах, «проліт» повз остаточну заявку взагалі сприймається, як трагедія.

Головний тренер української команди Михайло Фоменко є людиною консервативною. Без сумніву, його рішення — продумані та виважені, а підстави для їх прийняття — серйозні та ґрунтовні. Під час товариського поєдинку проти збірної Румунії Михайло Іванович побачив сам і наочно продемонстрував іншим, що конкуренція у футболі (як, власне, й в інших видах спорту) має вирішальне для результату значення. «Голодні» та амбітні футболісти здатні на великі звершення — потрібен лише стимул. І наставник «синьо-жовтих» його знайшов, довикликавши на тренувальний збір трьох так званих російських легіонерів. Збільшивши до шести кількість позицій, за якими з табору української команди можуть бути відраховані «некондиційні» виконавці, Фоменко таким чином надихнув своїх підопічних на великі бомбардирські звершення у протистоянні з командою, що у кваліфікації на Євро-2016 пропустила найменшу кількість м’ячів.

Після приїзду  Зінченка, Бутка та Селезньова тренерському табору «синьо-жовтих» довелося радикально переглянути свої кадрові вподобання. Гра цього тріо в матчі з румунами так вразила Фоменка, що наставник вирішив «відчепити» від заявки досвідчених Олега Гусєва та Артема Кравця. Приналежність цих футболістів до динамівського табору могла стати для них надійною перепусткою на Євро-2016, утім основну ставку в процесі формування остаточної заявки «на Францію» Михайло Фоменко зробив, виходячи з поточної форми запрошених на збір виконавців.

Як не крути, а зірковий час 33-річного Олега Гусєва, котрий грав за «синьо-жовтих» іще на ЧС-2006, уже минув. Не вразив своєю грою за «Штутгарт» і Артем Кравець. Лише одного перебування на лаві запасних німецького клубу виявилося не достатньо для поїздки на Євро.

Не зумів переконати наставника у своїй профпридатності й капітан «Зорі» Микита Каменюка. У луганському клубі він — лідер, натомість вписатися в ігровий ансамбль «синьо-жовтих» 30-річному півзахисникові за короткий час не вдалося.

Не так багато часу для знайомства з національною збірною було у Євгена Шахова, Максима Малишева та Івана Петряка, відтак відсів цих новачків від «основи» є  зрозумілим кроком. 

 

НА СТАРТ