Пам'ятник першій кінній армії під Львовом розібрали до скелета (фото)

Пам'ятник Першій кінній армії у Львівській області розібрали до скелету, залишилася лише металева основа та найнедоступніші рештки скульптури.

Він підпадає під вимоги так званого "закону про декомунізацію".

У збірнику матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", створеного Інститутом національної пам'яті зазначається, що Перша кінна армія та згадки про неї підпадають під декомунізацію.

"Кінноармійська — назва пов’язана з Першою кінною армією на чолі з С. Будьонним, що відіграла важливу роль у встановленні радянської влади під час збройної більшовицької інтервенції 1918–1921 рр. в Україну", - зазначає автор тексту, кандидат історичних наук Сергій Горобець.

Ольга Захарова, директор зі стратегічного маркетингу "Медіа Група Україна", опублікувала фото Ольги Грицик, на яких помітно результати руйнування чи "декомунізації" пам'ятника, із хештегом #sosмайбутнє.

Вона зазначає, що не проти декомуназації, але виступає за збереження пам'яті про ті страшні часи колективного безсвідомого.

"Я проти вандалізму. Те, що я побачила, мене вразило так глибоко, що слів нема", - коментує вона світлини зі скелетом пам'ятника Першій кінній армії.

Ініціативу #SOSмайбутнє на захист пам’яток запровадила засновниця Art Ukraine Foundation Наталія Заболотна.

"Ініціатива є національним моніторингом, метою якого є створення за допомогою небайдужих громадян національного реєстру об’єктів культурного надбання і соціокультурної інфраструктури, які перебувають під загрозою закриття, зникнення або знищення, та пошуку рішень для їх відновлення, модернізації чи розбудови", - зазначили на презентації 21 березня 2017 року.

Монумент бійцям Першої кінної армії Будьоного був встановлений на пагорбі над автодорогою Київ-Чоп між селищем Олеськом та селом Хватів у 1975 році.

Авторами скульптурного рішення були львівські скульптори - Валентин Борисенко та Казимир Маєвський, архітектор – Анатолій Консулов, інженер - Г. Шевчук.

Валентин Борисенко та Анатолій Консулов у 1978 році отримали за цей пам’ятник Шевченківську премію.

Екскурсоводи музею Олеського замку, що знаходиться неподалік, стверджують, що після реставрації пам'ятку архітектури Борис Возницький зміг відкрити у 1975 році лише тому, що поряд побудували пам'ятник Першій кінній армії.