Порошенко з однопартійцями під час вшанування пам'яті жертв Голодомор-геноциду. (facebook.com/petroporoshenko)
Обстріли в ніч на суботу, 25 грудня — це спеціальний «подарунок», зроблений росією на честь 90-ої річниці Голодомору.
Коли вночі я заїжджав в Київ, повертаючись з фронту, ми почули повітряну тривогу, звуки шахедів, роботу зеніток та нашої протиповітряної оборони.
Не можуть змиритися, що їм не вдалося знищити український народ тоді, так само, як і не вдасться нас знищити зараз.
Так само зараз вони зносять пам’ятники жертвам Голодомору в окупованій Херсонщині.
Нагадаю, що перед повномасштабним вторгненням на кордонах України була сконцентрована не лише військова техніка. Були сконцентровані зерновози для вивезення українського збіжжя.
Через 90 років нам все ще надзвичайно важливо притягнути до відповідальності тих, хто влаштував Голодомор та їх нащадків.
Уявіть собі, що лише 17 років тому у залі Верховної Ради було проголосоване наше рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу. З запасом лише у два голоси. Яку відстань ми пройшли з того часу…
Росіянам не потрібні наші території — ні Донбас, ні Крим, ні Запоріжжя, ні Херсон. Росіянам потрібно забрати життя українців. І чим зараз ми відрізняємося від часу, коли були вчинені три етапи Голодомору?
Тепер — ми вміємо захищатися.
Дякую закордонним гостям, які разом із нами сьогодні вшановують пам’ять жертв Голодомору.
Дякую Збройним Силам України. Дякую українцям. Ми переможемо!
*******
Запалена свічка, тиха молитва, колосок пшениці…
Ми схиляємо голови в пам’ять про замучених голодом українців. І дорослі, і зовсім малі діти, які переймають цю пам’ять, успадковують цей захисний механізм. В цей час наші війська нещадно б’ють нащадків катів, щоб не допустити нового Голодомору. Тиха молитва, лютий бій.
Голодомор ніколи не має повторитися. В пам’ять про кожне зерня 1933-го, 1923-го, 1947-го…
Вічна пам’ять. Ніколи не пробачимо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Предстоятель ПЦУ Епіфаній звершив молитву за спокій душ жертв Голодоморів
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Це не просто намети у дворах Київської Троєщини. Це — вівтарі нашої волі. Ворог знову намагається занурити нас у середньовіччя, відібравши світло, воду і тепло. >>
Мета Росії не завоювання української території, а знищення українців як нації. На заваді реалізації цієї цілі стоїть українська держава, як оптимальна форма захисту нації та збройні сили, як найкращий інструмент оборони. >>