П'ятдесят років його життя припали на колосальні зміни у житті людства: дві світові війни, зникнення старих і поява нових держав на мапі, небачена хвиля політичного насильства, технологічна революція.
Наступні трансформації були такими ж швидкими і глибокими. Ми живемо в зовсім іншому світі, ніж той, де формувався і який намагався формувати Степан Бандера.
Але дискусії про нього досі не змовкають в Україні, періодично вихлюпуючись поза її межі. Він досі важливий для сьогодення. Ним захоплюються та ненавидять так сильно, ніби досі триває його боротьба.
Але насправді ж триває! Хай як змінився світ із часу смерті Бандери, боротьба українців за свободу продовжується.
Наша столітня війна не закінчилася. І навіть головний ворог у ній, попри різні назви – Російська імперія, СРСР, Російська Федерація – залишається незмінним. Він дуже добре розуміє тяглість борні.
Тому для Росії бандерівцями є і партизани 1940-50-х, і активісти Помаранчевого та Євромайданів, і солдати, що стримують наступ росіян на Сході.
Це розуміють та відчувають самі українці. Тому червоно-чорні прапори, бандерівське вітання «Слава Україні!» – невід‘ємний атрибут боротьби за свободу.
Може, якби ми жили в країні, де немає загроз свободам громадян і втрати незалежності, постать Бандери втратила б політичну актуальність. Він став би лише одним із персонажів нашої історії.
Але теперішнє брязкання російської зброї на наших кордонах демонструє:
Бандера matters, бо нагадує українцям про опору на власні сили.
Бандера matters, бо застерігає Росію та світ: Україна чинитиме спротив.