А ти підписався на мій ютуб-канал?

"А ти підписався на мій ютуб-канал? Підпишися!".

 

Це вже не прохання. Це вимога останнього часу. Яка скоро звучатиме погрозою. Або підписався на новостворений ютуб-канал, або помер. У муках пекельних.

 

Підозрюю: до кінця 2022 року ютуб-каналу не буде тільки в мене. Хоча б тому, що це забирає час і не приносить грошей.

 

Так, кількість підписників у теорії може капіталізувати старання. Але лише в теорії.

 

Читаю нарікання тих, у кого є ютуб-канали: блін, друзів у ФБ 5 тисяч, а підписників 500, переглядів ще менше...

 

У періоди безсоння я собі уявляю, що дивлюся кожен ютуб-канал, на який вимагають підписатися. А там же мінімум 25 хвилин, є по 45, по годині... Лише вибірковий перегляд займе півдня.

 

Моя натура не дозволяє ігнорувати те, на що підписаний.

 

Ось передплачую два паперових журнали - мушу читати. Це - дві години. А ще годину почитати книжку. А ще ж кіно, серія серіалу...

 

О, скажуть мені, ну нах, краще дивися наші ютуб-канали! Може й так. Але я все одно мушу працювати 5-6 годин на день. Треба спати годин 7-8. Їсти - хвилин 40-50 на один сеанс прийому їжі. Вийти погулять, аби жиром не запливти.

 

Коротше, нема в мене зайвого часу дивитися всі ютуб-канали друзів, знайомих, просто хороших людей.

 

Хіба мені за це платитимуть.

 

Дякую за розуміння.