Святий Миколай був нелегалом

В моєму дитинстві святий Миколай був нелегалом. Він ховався не лише від малюків, яким приносив подарунки, але й від дорослих, які боролися з релігією і націоналізмом.

 

Офіційним його замінником був Дід Мороз, підсилений для певності Снігурочкою. Проте до нашої хати цей сурогат не ходив і я стрічався з ним лише на різних «утрєнніках» десь під кінець року.  

 

А Миколай продовжував діяти у своєму подвійному підпіллі і чемні українські дітки отримували подарунки саме вніч на 19 грудня. Наступного ранку ми (чемні українські дітки) спочатку впізнавали один одного за нетиповим для радянської школи запахом мандаринок і  вже після того звірялися один одному «що приніс». 

 

Добрі вчителі вдавали, що не помічають цієї дитячої змови, погані - користатися нагодою нагадати, що Бог і Миколай «вигадки неосвічених бабусь». 

 

Часи змінилися - нині Миколай ховається тільки від дітей, та й то лише однієї ночі. Дедалі частіше  саме його тепер можна зустріти на площах міст біля ялинок. А остогидлу з мого дитинства «в лєсу раділась йолачка» врешті витісняє «ой хто, хто Миколая любить».