Сім років тому у ніч на 30 листопада на Майдані пролилася перша кров — звіряче побиття студентів «беркутом» стало моментом, після якого було зрозуміло, що немає вороття у минуле, що боротьба тільки починається.
Режим Януковича перейшов останню межу. У відповідь мільйони українців вийшли на вулиці і показали силу, здатну рушити найавторитарніші режими. Бо владою в Україні є і буде народ.
Після кривавого побиття студентів нас чекали провокації і безчинства «беркуту» 1 грудня, облави на Автомайдан, нацьковування тітушок на протестуючих, вбивства Нігояна, Жизневського, Вербицького, спалення Будинку профспілок, штурми Майдану і розстріл Небесної Сотні. За право жити вільно та гідно Україна заплатила дійсно велику ціну…
Як нещодавно сказала мама Героя Небесної Сотні Романа Гурика: «Якщо зараз ми, дорослі, не виборемо незалежність для нашої країни, це прийдеться робити нашим дітям».
Нинішня спроба переписати історію, назвати Революцію Гідності «переворотом» — це теж злочин проти нашої незалежності і проти пам‘яті тих, хто ціною власного життя і здоров’я зупинив злочинців.
Це і є реванш. І ми маємо його зупинити. Заради майбутнього України, заради минулих і прийдешніх поколінь.