Макроекономічної допомоги не буде до того самого моменту, як у Євросоюзі не переконаються, що українська влада готова забезпечити незалежність антикорупційних структур і провести чесну процедуру обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
І тут ми повертаємося до всіх сигналів, які лунали, коли парламентська більшість створила для обрання цього керівника комісію, більшість членів якої є очевидно лояльні до президентського Офісу і не мають жодного відношення до антикорупційної діяльності.
Ось тоді й говорили, що таке рішення загрожує безвізу, що Україна не виконує своїх зобов’язань тощо. Та от безвіз якраз буде, а грошей не буде. Ані від Європейського союзу, ані від МВФ, представники якого якраз і займаються моніторингом відповідності дій української влади її попереднім зобов’язанням.
*****
Зеленському не вдасться переконати європейців просто тому, що він сам не вірить у європейську Україну. Що всі його уявлення про владу - це уявлення людини, переконаної у ефективності радянських і пострадянських моделей управління, в тому, що демократію можна підмінити авторитаризмом і популізмом.
Прагнення зосередити владу в одних руках, сліпа довіра до найближчого оточення, неповага до професіоналів, постійні спроби зняти з себе особисту відповідальність за провали - так країною править Лукашенко, а не Меркель чи Макрон. І тому діалог європейців із Зеленським буде поверненням до того стилю діалогу, який у Брюсселі вели з Кучмою або Януковичем.
Це діалог з чужою людиною. Людиною з чужого європейцям світу. І дуже шкода, що через політичне божевілля своїх громадян Україна знову опинилася за межами тієї цивілізації, до якої вона повинна прагнути хоча б заради власного виживання.