Хрещення України-Руси: Боже, благослови наших воїнів-захисників
Сердечно вітаю всіх вас з визначною подією для Української Православної Церкви та всього українського народу, з 1036-ю річницею Хрещення України-Руси! >>
1032 роки тому збулося пророцтво Святого Апостола Андрія Первозваного: «На цих горах засяє благодать Божа, і буде місто велике, і церков багато воздвигне Бог».
Тоді святий рівноапостольний князь Володимир зробив доленосний вибір – прийняв християнство сам і охрестив Русь-Україну. У далекому 988 році він обрав для нас не лише релігію, але й політичний вектор. Так з часів Володимирового Хрещення Україна є невід'ємною частиною християнської європейської цивілізації.
А майже 2 роки тому Господь знов послав нам велику радість – 15 грудня 2018 року Україна здобула духовну незалежність, було створено Православну церкву України. 6 січня 2019 року, надаючи Томос про визнання автокефальною ПЦУ, Вселенський Патріарх Варфоломій наголосив, зачитавши такі слова із тексту Томосу: «щоб ми навчилися «зберігати єдність духа в союзі миру» (Еф. 4:3).
Зараз, коли знову піддається сумніву право українців молитися Господу українською мовою, коли отримання Україною Томосу називають «розпалюванням міжрелігійної ворожнечі», ми маємо пам’ятати, що саме єдність і духовна сила українського народу є нашою найсильнішою зброєю.
Так само, як ми захищаємо і зміцнюємо нашу державну незалежність, ми будемо зміцнювати нашу церкву, захищати нашу духовну свободу. І з Божою поміччю ми переможемо.
Вітаю кожного українця в Україні та поза її межами з Днем Хрещення Руси-України! Слава Богу і Слава Україні!
Сердечно вітаю всіх вас з визначною подією для Української Православної Церкви та всього українського народу, з 1036-ю річницею Хрещення України-Руси! >>
Чим більше спостерігаю за дискусією довкола книги Віталія Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» тим більше занепокоєння вона в мене викликає. >>
Ті, хто може дати захист, але не дає його, хто не протистоїть злу, а намагається його «перечекати» чи з ним домовитись – той у такий спосіб теж стає його співучасником. >>
Наша Конституція – теж об’єкт зазіхання для нашого ворога, бо вона, визнана світом, закріплює багатовікові прагнення українського народу жити в незалежній, суверенній, єдиній, демократичній державі. >>
Ми одягаємо вишиванки з певним душевним трепетом і любов՚ю, з гордістю і повагою – це для нас символ української нації, нашого славного роду, наших давніх традицій і нашого сьогодення. >>
Радіти можна і необхідно, щоби в час страждань і випробувань відновлювати власні духовні сили, прагнення і бажання жити, боротися і не здаватися. Радість – це не гучний сміх чи галасливі вечірки. Радість може проявлятися скромною усмішкою, світлом чи блиском очей, ніжною піснею >>