Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
1032 роки тому збулося пророцтво Святого Апостола Андрія Первозваного: «На цих горах засяє благодать Божа, і буде місто велике, і церков багато воздвигне Бог».
Тоді святий рівноапостольний князь Володимир зробив доленосний вибір – прийняв християнство сам і охрестив Русь-Україну. У далекому 988 році він обрав для нас не лише релігію, але й політичний вектор. Так з часів Володимирового Хрещення Україна є невід'ємною частиною християнської європейської цивілізації.
А майже 2 роки тому Господь знов послав нам велику радість – 15 грудня 2018 року Україна здобула духовну незалежність, було створено Православну церкву України. 6 січня 2019 року, надаючи Томос про визнання автокефальною ПЦУ, Вселенський Патріарх Варфоломій наголосив, зачитавши такі слова із тексту Томосу: «щоб ми навчилися «зберігати єдність духа в союзі миру» (Еф. 4:3).
Зараз, коли знову піддається сумніву право українців молитися Господу українською мовою, коли отримання Україною Томосу називають «розпалюванням міжрелігійної ворожнечі», ми маємо пам’ятати, що саме єдність і духовна сила українського народу є нашою найсильнішою зброєю.
Так само, як ми захищаємо і зміцнюємо нашу державну незалежність, ми будемо зміцнювати нашу церкву, захищати нашу духовну свободу. І з Божою поміччю ми переможемо.
Вітаю кожного українця в Україні та поза її межами з Днем Хрещення Руси-України! Слава Богу і Слава Україні!
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
В умовах коли Україна веде війну за виживання діалог з парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>