БЮДЖЕТ-2019: СУМУЄМО ЗА ІНФЛЯЦІЄЮ?

Незадовго до завершення року ми почули звістку про рішення обмежити бюджетні виплати поточного року. Це з того набору рішень, що мало кого радують. Мене теж. Як і пов’язані з цим проблеми ручного режиму. Для когось це привід засвітитися і знайти крайніх. Як на мене – це добрий привід побачити проблеми, зрозуміти їх і спробувати адекватно діяти.

Бюджет поточного року за доходами виконувався «зі скрипом». Що ж трапилося?
Бюджетні доходи є продуктом двох головних чинників. Перший – це зростання економіки, або те, що реально збільшує наш «бюджетний стіл». Другий - це гарна ілюзія збільшення нашого столу через інфляцію. Це як додати води до молока: ніби стало більше, але смачніше не стало і користі більше не принесло.

Бюджет нинішнього року розрахований із того, що економіка зросте на 3%. Очевидно, що цей показник буде досягнуто. Води в молоко планувалося додати в наступних розмірах: споживчі ціни – 7,4%, ціни промислової продукції – 10,1%. Проте за підсумками 11 місяців маємо споживчу інфляцію 5,1%, а на промислову продукцію вперше з кінця 2013 року ми спостерігаємо дефляцію в розмірі 4,5%. Якщо звести до купи всі ціни, то у 2018 році їх зростання перевищило 15%, а цього року (за наявними на сьогодні даними) складає менше 7 %. Різниця – це та «вода», що не була і не буде додана до державного бюджету. А це немало при масштабах економіки у 4 трлн.грн. І саме дана обставина зіграла визначальну роль у динаміці доходів цього року.

Інфляцією можна було легко втримати на вищому рівні. Достатньо було НБУ не стримувати друкарський верстат та скуповувати долари з ринку. І бюджетні доходи були б кращі. Але чи стаємо ми заможнішими від таких доходів? І може ми зрештою перейдемо до життя з інфляцією, що вимірюється не двозначним числом, а кількома відсотками? Чи нам сумно жити з низькою інфляцією?

Кілька важливих речей на завершення. Ситуація із інфляцією та втратою доходів бюджету склалася не зараз. І якщо по споживчих цінах ситуація проявилася в останні місяці, то по цінах у промисловості - уже з червня. І попри неймовірну “любов” українських політиків до скорочення видатків Уряд мав реагувати на таку ситуацію більш радикальним переглядом бюджету, зі значно більшим скороченням видатків. Бо ніхто, крім Уряду, подібного роду проекти не внесе. Не можна забувати і про доходи. Очевидно, що деклароване бажання вивести частину економіки з тіні виявилося нереалізованим. І питання збору податків та уникнень від оподаткування залишається проблемою. А тому про цей чинник впливу на доходи не маємо права забувати.

Другий момент. Він стосується бюджету 2020 року. Вважав би доцільним у світлі останніх подій та економічної динаміки уважно переглянути показники вже ухваленого бюджету. Вже очевидно, що базові значення будуть відрізнятися від розрахункових. Варто підійти більш прискіпливо і до показників інфляції, бо на даний момент вони істотно вищі від очікуваних значень поточного року.

Третє – бюджет був, є і буде залишатися проблемою, поки ставлення до нього буде, як до бездонної бочки. До цієї бочки слід дозволяти підходити лише раз на рік – коли ухвалюється бюджет. А у нас одразу забувають, що кошти вже поділені і продовжують їх і далі ділити протягом року.

Віктор Пинзеник, Фейсбук, 20.12.2019