Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Серед контенту, який сьогодні поширюється в медіа, соціальних мережах чи лідерами думок, існує серйозна небезпека натрапити на продукт, створений з метою інформаційно когось знищити. Останніми днями ми стали свідками показового кейсу саме з такою метою.
Коли бренди працюють на те, щоби професійно руйнувати репутацію людей, поширювати фейки і маніпуляції та відвертати увагу від фактів — це серйозна загроза нашому інформаційному середовищу.
Саме такою діяльністю роками займався і продовжує успішно займатися "Вечірній квартал". Контент, який вони генерують, далекий від гумору, сарказму чи дотепності. Дуже часто їхні номери схожі на низькосортні пародії замовного характеру, які не мають нічого спільного зі свободою слова та "здоровим" почуттям гумору.
Валерія Гонтарева розпочала системні зміни, які були незручними для низки впливових людей, що роками наживалися на українцях. Під час її керівництва Національний банк України провів низку значних реформ, найвідомішою серед яких стала чистка банківського ринку. Серед гучних змін також була й націоналізація Приватбанку, що стало дуже медійною історією, яка відвернула увагу від тих важливих змін, які впроваджувалися та давали позитивні результати.
Реформи за керівництва НБУ Гонтаревою зберегли в бюджеті країни величезні суми коштів, які до цього осідали в кишенях олігархів та виводилися за кордон з невідомою метою. Якби не націоналізація Приватбанку, за оцінками експертів, лише власники депозитів від 200 тисяч гривень та юридичні особи втратили б 80 млрд гривень, що знаходились на той момент у банку.
Тепер же колективи, як Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, які утримуються за кошти платників податків та по суті фінансуються з цих грошей, беруть участь у заходах в інтересах олігархів, які грабували країну десятиліттями.
Лише за 2018 рік хор отримав фінансування від держави на суму 47 млн 779 гривень на колектив, який налічує 155 людей. Всього за 30 тисяч гривень, які хор отримав за участь у цьому номері, він остаточно втратив репутацію та гідність.
Реакції і "Кварталу" і представників хору на обурення з боку громадян теж дуже показові. "Квартал" заявляє, що жартуватиме про що захоче, бо це їхня зброя. Але вони забули згадати, що ця зброя може бути спрямована лише проти українців. Бо у випадку, коли вона стосувалась чеченця Кадирова, вибачення знайшлись дуже швидко.
Гендиректора хору ж виявилось дуже легко переконати, що оспівувати підпал будинку людини є "нормальним", і це звичайний "стьоб", який відповідає стилю програми. Дивно, що люди, які керують національним хором країни, який транслює власну культуру в Україні та за її межами, неспроможні відрізнити мистецтво від відвертого знущання.
За місяць має відбутися концерт хору до Дня гідності. Найкращим рішенням у ситуації, що склалася, мало би бути скасування концерту. Адже схоже на те, що з гідністю хор та його керівництво не дуже пов’язані.
Сьогодні в Україні є достатньо альтернативного якісного контенту у сфері розваг, особливо в музиці. Найкращим проявом засудження подібної поведінки буде підтримка своїми гаманцями митців, які спроможні залишатись людьми та не втрачати гідність.
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>