Про незалежність. З Корсики

Я зараз в компанії місцевих на Корсиці. Ми п’ємо багато корсиканського вина. Вони ріжуть стиглі серпневі корсиканські помідори, присипають їх свіжими корсиканськими базиліком і м’ятою. І корсиканською цибулею, що нагадує кримську. Вони смажать млинці з корсиканського козячого сиру. Вони смажать корсиканську яловичину на корсиканській соломі. І все це ми щасливо їмо.

Тому що послухайте господарів і найкращі продукти - на Корсиці. І найкраще вино у світі тут само. І взагалі все найкраще - тут.

І вони весь час співають своїх тужливих корсиканських пісень (дуже схожі на наші).

І лише один раз, коли все зупинилося, був момент, коли заграв старовинний гімн незалежної Корсики, бо це «дуже важливо для нас». Гімн незалежної Корсики, яка загинула. А Корсика зрештою опинилася у Франції.

На Корсиці усі пісні про розбите кохання і про свободу. І графіті на вулицях про свободу.

На Корсиці є все. Окрім Libertè.

Цінуйте свободу і незалежність.

Важко здобути, легко втратити. Не робіть дурниць. Якими б привабливими вони не здавалися.