І не кажіть: «Какая разніца?»

15:58, 14.08.2016

Ну як же ж Вам ще пояснити…

 

Чи мають національність картинки: дерева, зайчики, рибки? Ні. Не мають. А якщо це рибка Параска і рибка Прасков’я? Це ж очевидно, що рибка Параска – український образ, а рибка Прасков’я – російський.

 

Якщо дитина виховується на картинках (образах, змістах) : рибка Параска, Котигорошко, Летючий корабель, Кирило Кожум’яка, Мавка, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, герой АТО, – то де б ця дитина не жила (Україна, Бразилія, Канада), вона розвиватиметься зі світоглядом українця і пізніше їй це допоможе ідентифікувати себе українцем.

 

Якщо дитина виховується на картинках (образах, змістах) : рибка Прасков’я, Ємеля, Іванушка-дурачок тургєнєвская дєвушка, Іван Грозний, Сусанін, Кремль - то де б ця дитина не жила (Україна, Росія, Америка), вона розвиватиметься зі світоглядом росіянина і пізніше це допоможе їй ідентифікувати себе русскім.

 

Можна жити в Україні, але виховуватися так, що російський світ тобі буде набагато ближчий, ніж український, і цьому допомагають закладені з дитинства «картинки». Якщо людина в дитинстві мала рибку Прасков’ю, то в дорослому віці їй ментально ближча Прасков’я, а не Параска.

 

Можна сказати: «Какая разніца». Але різниця є, бо настане момент, коли треба буде вибрати З КИМ ТИ? ЧИЙ СВІТ ТОБІ БЛИЖЧИЙ? Як це було в Криму, як це було на сході. Український, чи русскій?

 

В наш час глобалізації, коли сучасний світ переповнений голівудськими, японськими (чиїми завгодно) образами і мемами, дуже важливо не загубити своє. І, де це можливо (наприклад на стіні лікарні) ставити маячки, нагадувати про себе рибкою Параскою. Або ж Прасков’єй - дивлячись, що ти вважаєш своїм.

 

Щоб нашу країну ніколи більше не спіткало таке горе і такий вибір - українські діти повинні виховуватися на образах (картинках, змістах), питома вага яких в загальному масиві є українською.

 

І ситуація з картинками в ОХМАТДИТІ - це НЕ МОВНЕ питання, це питання БОРОТЬБИ ЗА СВІДОМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ.

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>

  • Україна має щодня пам’ятати: її найбільшою цінністю є люди

    Вся система «Азову», починаючи від підготовки особового складу і планування операцій, закінчуючи забезпеченням своєчасної медичної допомоги пораненим та великою інфраструктурою довкола підрозділу, побудована саме за цією логікою — життя та здоров’я особового складу є нашою головною, найбільшою цінні >>