Мистецтво, що об’єднує: як понад 300 італійських дітей відкривали для себе Україну, фото

Понад 300 дітей та підлітків із П’єве-Емануеле в Італії цього літа стали учасниками міжнародного культурно-освітнього проєкту «Promessi Sposi Art Design Fashion UA–IT».

Упродовж кількох тижнів мистецтво допомагало юним італійцям знайомитися з Україною, її культурою, сучасними митцями та досвідом народу, який продовжує захищати свою свободу.

Громадський центр Umberto Castelli перетворився не лише на виставковий майданчик, а й на простір живого діалогу. Через сучасне мистецтво, дизайн, моду та нове прочитання роману Алессандро Мандзоні «Заручені» діти говорили про мир, демократію, людську гідність, солідарність і співжиття різних народів.

Інтерактивні екскурсії та творчі заняття були розраховані на дітей різного віку. Наймолодші знайомилися з персонажами, місцями та символами роману Мандзоні через зрозумілі образи й розповіді. Старші учасники аналізували сучасні інтерпретації твору, представлені митцями з України, Італії, Сирії та інших країн.

Особливе місце в експозиції посідали роботи українських художників, присвячені війні, облозі Маріуполя, руйнуванню Каховської дамби, боротьбі за свободу, втраті дому, незламності та надії. Водночас виставка відкривала перед італійською аудиторією творчий потенціал України, самобутність її мистецтва та здатність українських митців перетворювати болісний досвід на мову міжнародного діалогу.

Біля робіт, присвячених Україні, діти зупинялися найдовше. Вони уважно розглядали кольори, образи й символи та ставили дорослим несподівано глибокі запитання.

«Чому художник намалював тут зруйнований будинок, але залишив світло у вікні?» — цікавився один із юних відвідувачів.

«А українські діти зараз ходять до школи? Вони також можуть малювати й гратися?» — запитувала дівчинка під час розмови про життя українських ровесників.

Ще одне запитання, яке особливо запам’яталося організаторам, звучало так: «Чи може мистецтво допомогти людям перестати воювати?»

Такі дитячі репліки перетворювали екскурсію на справжню розмову. Діти цікавилися не лише війною, а й українськими традиціями, природою, містами, навчанням і повсякденним життям. Вони хотіли зрозуміти, чому митці використовували певні кольори, що означають зображені символи та чому поруч із болем у багатьох роботах залишається надія.

Після кожної екскурсії учасникам пропонували обрати твір, який найбільше їх вразив, і пояснити свій вибір. Дитячі відповіді дивували дорослих щирістю та уважністю до деталей.

«Я обрала цю картину, тому що в ній сумно, але люди все одно тримаються разом», — пояснила одна з учасниць.

Інший юний відвідувач сказав, що хотів би повернутися на виставку з батьками: «Я покажу мамі цю картину, бо вона розповідає про сміливість».

Президентка асоціації VITAWORLD Наталія Сасіна зазначає: «Ми хотіли створити простір, у якому Україна та Італія зустрічаються через мистецтво, культуру й відкритий діалог. Для нас було важливо не лише представити українські роботи, а й допомогти дітям відчути, що за кожною картиною стоять людські історії, переживання та надії. Дитячі запитання показали, що мистецтво справді здатне долати мовні й культурні кордони, пробуджувати співчуття та бажання краще зрозуміти одне одного».

Однією з найпопулярніших частин програми стали інтерактивні інсталяції, у яких юні відвідувачі могли не лише спостерігати, а й самі долучатися до творчого процесу. Мистецтво переставало бути чимось далеким і музейним та перетворювалося на особистий досвід.

Завершенням проєкту стало створення великої колективної картини, над якою разом працювали діти й підлітки. Кожен учасник залишив на полотні власний колір, лінію або символ. Роботу планують представити в муніципалітеті П’єве-Емануеле як свідчення спільного творчого досвіду та культурного діалогу між Україною й Італією.

Проєкт «Promessi Sposi Art Design Fashion UA–IT» реалізують асоціації VITAWORLD і VITAUKR за підтримки муніципалітету П’єве-Емануеле. У 2025 році його презентували в Офісі Європейського парламенту в Мілані під Високим патронатом Європейського парламенту. Нині ініціатива об’єднує художників, дизайнерів, школи, університети та культурні інституції різних країн.

Для організаторів найважливішим результатом стала не лише кількість учасників, а їхня щира зацікавленість, бажання повернутися разом із родинами та запитання, яке неодноразово звучало наприкінці зустрічей: «А ми також можемо взяти участь?»

Досвід П’єве-Емануеле показує, що культурна дипломатія починається не лише на великих міжнародних форумах. Іноді вона народжується перед картиною — у момент, коли італійська дитина запитує про життя українських ровесників, намагається зрозуміти їхні переживання та відкриває для себе Україну через мистецтво.

Валентина БІЛАН