У Львові відзначили 85-ту річницю проголошення Акту відновлення Української Держави

Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. 

 

Саме таким чином тут відзначили 85-ту річницю цієї вагомої події української історії ХХ століття.

 

Як інформує Україна молода, про це повідомляє Львівська ОВА, а також Львівська облрада у вівторок. 

 

До відзначення річниці долучилися посадовці, військові та правоохоронці, а також духовенство, депутати, громадські діячі, мешканці Львова. 

 

Розпочалися урочистості хвилиною мовчання за полеглими Захисниками і Захисницями України.

 

Ключовим моментом заходу стало зачитування сучасним актором з балкону колишнього будинку товариства «Просвіта» історичного Акту відновлення Української Держави, що символічно відтворило події 30 червня 1941 року, коли це зробив Ярослав Стецько.

 

Після цього, під супровід військового оркестру та спів чоловічої капели «Дударик» львів’яни виконали гімн України, на який зупинялися навіть трамваї, що проїжджали через площу Ринок.

 

 

«85 років тому у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави. Це була одна з найважливіших заяв української нації світові: попри окупації, війни й терор українці є, борються і відстоюють право жити у власній, незалежній державі.

 

Бо вся історія України — це не історія випадкової незалежності. Це історія поколінь людей, які боролися за неї ціною власного життя. Від княжої доби й козаччини, через Українську Народну Республіку, боротьбу Організації українських націоналістів та Української повстанської армії — до сучасної війни проти російського агресора. Саме ця тяглість державотворення робить Україну сильною, а нашу державність — незламною», – зазначив в.о. голови Львівської облради Юрій Холод. 

 

 

«Це був не просто політичний документ. Це був сміливий голос нації, звернений до всього світу. Голос народу, який заявив про своє невід’ємне право бути господарем на власній землі, самостійно визначати своє майбутнє та будувати незалежну українську державу.

 

Подальші події засвідчили сувору істину: державність не дарується. Її потрібно виборювати, захищати і відстоювати. За свободу часто доводиться платити найвищу ціну — людським життям. 

 

Ворог може тимчасово окуповувати українські території, руйнувати міста і села, але він ніколи не зламає українського духу, не знищить історичну пам’ять і не здолає віковічного прагнення до свободи», – сказав у своїй промові отець Севастіян Дмитрух. 

 

 

«Проголошення Акту відновлення Української Держави є одним із ключових символів багатовікової боротьби українського народу за свободу та незалежність. 

 

Сьогодні, коли наші воїни знову відстоюють право України на існування, ця історична подія набуває особливого змісту. Вона нагадує, що українська державність ґрунтується на жертовності, єдності та незламній вірі в перемогу», – зазначив перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик.

 

Водночас історики УІНП нагадують, що початок Другої світової війни, на думку учасників українського визвольного руху, давав шанс реалізувати головне стратегічне завдання – здобути власну державу, відновити незалежність України. Яким чином цього досягти? 

 

У поглядах на це у вересні 1940 року Організація українських націоналістів розкололася. Прихильники Андрія Мельника розраховували на допомогу в цьому питанні Німеччини. Молоді ж радикали під проводом Степана Бандери планували збройне повстання власними силами на здобуття самостійної України, чий статус Третій Рейх мав просто визнати як факт.

 

29 червня 1941-го, щойно почалася німецько-радянська війна, частини Червоної армії та внутрішніх військ НКВС залишили Львів. А вже о 4.30 ранку наступного дня до міста увійшов батальйон «Нахтігаль» – північна група «Дружини українських націоналістів», створена після перемовин ОУН з Абвером, що налічувала 330 бійців на чолі з Романом Шухевичем. 

 

 

Ще за кілька годин у Львів увійшла похідна група ОУН бандерівців на чолі з Ярославом Стецьком. Йому Український національний комітет надав повноваження проголосити незалежність України. 

 

О 18.00 у будинку місцевої «Просвіти» на площі Ринок розпочалися Українські національні збори, на яких були присутні понад 100 делегатів з усієї України. Від митрополита Андрія Шептицького був делегований Йосип Сліпий.

 

Збори проголосили відновлення Української держави: «Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України». Також оголосили про створення тимчасового уряду – Українського державного правління, яке очолив той-таки Ярослав Стецько. 

 

Бандерівці захопили ключові об’єкти міста та розпочали розбудову української армії. До кінця липня ОУН встановила українську владу у 187 із 200 районів Західної України, у 26 районах Правобережної України, відкрила обласні управління в Тернополі, Львові, Рівному, Дрогобичі, Станіславі (Івано-Франківську), Луцьку. 

 

Для німецьких окупантів це виявилося несподіванкою. У плани гітлерівців існування незалежної України не входило. Вони затримали, а потім ув'язнили Степана Бандеру та Ярослава Стецька. Два місяці гітлерівці тиснули на українських лідерів, аби ті відкликали Акт 30 червня. Коли ж ті відмовилися, розгорнули масові арешти – за ґратами опинилися півтори тисячі оунівців.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Білогорщі вшанували пам'ять Романа Шухевича