Трійця-2026: традиції предків

Зелені свята в Україні святкували ще задовго до прийняття християнства. Часи міняються, традиції трансформуються, та все ж втримують відчуття тяглості поколінь і зв’язку з предками.

 

Цьогоріч Трійця припадає на 31 травня.

 

А 1 червня християни східного обряду вшановують Святого Духа.

 

Про це нагадує Україна молода в неділю. 

 

Наші предки це свято відзначали упродовж 6 днів. Історик Василь Скуратівський у своїх працях згадує, що раніше у церковному календарі П’ятидесятниця охоплювала три дні.

 

Нині ж Трійця відзначається всього два дні, третього дня це торжество немає. 

 

У римо-католиків свята Трійці та П’ятидесятниці розділені у датах.

 

У 2026 році П’ятидесятницю у Ватикані відзначали 24 травня. Трійця ж у римо-католиків у 2026 році припадає як і у православних та греко-католиків на 31 травня.

 

На Трійцю у церквах зазвичай освячують букети запашних трав і квітів, хоча спеціального чину та молитви на освячення зілля цього дня немає. Це скоріше пов’язано з народними традиціями. 

 

Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. До трав додають також гілочки дерев, сезонні квіти, іноді лепеху (аїр).  

 

Як готувалися до Трійці наші предки

 

В історії українського народу переплелися багато різних традицій. Один з яскравих прикладів цього – Трійця та Зелені свята. Тепер ці поняття ми вживаємо спільно, попри те, що походження Зелених свят сягає дохристиянських часів.

 

Етнограф Василь Скуратівський у своїй книзі "Дідух" наводить цікаві теорії походження свят, які побутували серед людей. Основна – що триденне свято пов’язане з трьома іпостасями Бога, однак є і інші. Наприклад, що у цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (тому й Зелені свята); або – що Христос, Петро і Павло, йдучи дорогою присіли відпочити під пишною кроною дерева (тому і Трійця, бо було їх троє).

 

У давнину люди вірили, що разом з тим, як починають квітнути жита і все зеленіє, оживають душі людей, які померли "не своєю" смертю – наприклад, тих, хто втопився, народився мертвим чи помер нехрещеним. Ці душі начебто могли чинити збитки, тож головним на свята було вберегти від них себе і господу. Тому й люди "клечали" (прикрашали) свої обійстя різноманітною зеленню. 

 

Що не можна робити на Трійцю

 

Як і на будь-яке велике свято не можна було виконувати тяжкої фізичної роботи, лаятися, працювати в полі чи на городі.

 

Не можна купатися, бо вважалося, що мавки-русалки потоплять.

 

Не можна було ходити поодинці молодим хлопцям чи дівчатам – бо польові русалки залоскочуть.

 

У четвер після Трійці на Мавський Великдень молоді не можна було навіть виходити з села, бо в цей день русалки-нявки були особливо небезпечними, до них поверталися людські почуття, і вони могли причепитися до людини.

 

Як повідомляла "УМ", три військові ікони для трьох бойових підрозділів освятили у Трапезній палаті Києво-Печерської лаври