Наразі покінчили лише з зовнішньою рекламою, але процес, як то кажуть, пішов.
Перш ніж пояснити актуальність питання, яке нещодавно порушувалося на пресконференції у Тернопільському пресклубі, нагадаємо, чим є ці самі снюси.
Багато хто з батьків підлітків навіть слова такого не знає, тим часом як їхні діти постійно псують собі ними здоров’я.
Отож, снюси — це нікотинові вироби у вигляді пакетиків із целюлозною сумішшю, нікотином, підсолоджувачем та ароматизаторам, які закладають на ясна за губу.
Ефект проявляється вже через 2-3 хвилини, виникає відчуття розслаблення, легкого запаморочення, припливу енергії чи, навпаки, загальмованості.
Як розповів Олег Слабоспицький, представник всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння», впродовж останніх років продукт став популярним серед підлітків завдяки компактності, відсутності диму та хибному відчуттю нешкідливості.
Тим часом він небезпечний насамперед через надвисокий вміст нікотину — доза в одному снюсі може перевищувати дозу сигарети в 50 (!) разів.
Снюс викликає дуже швидке звикання, впливає на нервову систему та поступово порушує роботу серця, судин та слизових оболонок.
Небезпека полягає і втому, що продукт орієнтований саме на дітей і підлітків — яскраве оформлення, фруктові ароматизатори та міф про безпечну альтернативу палінню.
За даними ВООЗ, 7 відсотків українських підлітків 13–15 років вже пробували нікотинові снюси, а 3 відсотки — вживають їх регулярно.
Реклама нікотинових снюсів в Україні заборонена. Попри це, по всій країні фіксується її масове незаконне розміщення: на зупинках громадського транспорту, у супермаркетах, ТРЦ, ресторанах, АЗС тощо.
Також виробники вдаються до прихованих форм просування, як от спонсорство спортивних команд (Формула-1), промоутери біля кас, безкоштовна роздача снюсів «на пробу».
Рекламу небезпечних «нікотинових цукерок» прибрали.
Минулого року у Тернополі волонтери всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння» зафіксували 23 випадки зовнішньої реклами нікотинових снюсів у вигляді постерів, банерів та інших конструкцій у місцях їхнього продажу.
Офіційні скарги щодо цих фактів громадські активісти надіслали до Держпродспоживслужби, і після їх розгляду вся зовнішня реклама нікотинових снюсів була повністю усунута з вулиць міста.
Інформуючи про це, Олег Слабоспицький, зазначив, що Тернопіль є одним з міст, де найоперативніше реагують на порушення антитютюнового законодавства. Тим часом з внутрішньою рекламою снюсів ще доведеться поборотися.
Недобросовісні підприємці встановлюють таку в ресторанах, на касах супермаркетів, в торговельних центрах та на автозаправках. Тож присутній на пресконференції Дмитро Рабченюк — завідувач сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області — повідомив: на Тернопільщині минулого року було встановлено 42 порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу» з боку суб’єктів господарювання. З цього числа 34 порушення — саме у вигляді зовнішньої реклами нікотинових снюсів.
Держпродспоживслужба прийняла рішення про заборону розповсюдження такої реклами та накладення штрафних санкцій на загальну суму 134 тис. грн. Уже нинішнього року виявлено 40 таких порушень та накладено штрафів на суму 262 тис. грн.
Всесвітня організація охорони здоров’я закликала заборонити нікотинові снюси на рівні з подібними тютюновими виробами. Міністерство охорони здоров’я України вважає заборону нікотинових снюсів найбільш ефективним заходом для запобігання поширенню нікотинової залежності.
А у Верховній Раді розглядається законопроєкт № 14110-Д, який нарешті має врегулювати споживання снюсів на рівні з іншими тютюновими виробами: заборонити продаж неповнолітнім, встановити граничний вміст нікотину 1 мг на порцію, заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство.
Є і ще одна, окрема причина, чому варто позбуватися снюсів. Один із найбільших їх виробників, компанія Philip Morris, ще у 2023-му була визнана НАЗК міжнародним спонсором війни: вона сплачує до бюджету Росії 4,8 млрд. доларів податків на рік.