Слово — зброя. Сергій Томіленко в Лондоні говорив про 144 загиблих українських медіапрацівників

Незалежна журналістика є частиною національної стійкості, підкреслив нещодавно голова НСЖУ Сергій Томіленко на Форумі свободи медіа Великої Британії у Лондоні.

 

Для обговорення важливих тем зібралися журналісти, правозахисники, парламентарії та міжнародні експерти.

 

Очільника Національної спілки журналістів України запросили на форум як спікера на сесію про незалежні медіа в умовах збройних конфліктів/війни. Головував сер Джон Уїттінґдейл, авторитетний член британського парламенту. 

 

«Я говорив про те, що знаю зсередини: про фронтові газети, про колег у полоні, про Центри солідарності, про цю зиму в Києві», — розповів Сергій Томіленко.

 

«У воєнний час незалежна журналістика — це не лише про демократичні цінності. Вона стає частиною національної стійкості. Якщо перевірена інформація зникає — її місце займає пропаганда, — зазначив він у виступі. — У Національній спілці журналістів України ми робимо підтримку місцевих і фронтових медіа своїм пріоритетом. З 2022 року ми допомогли відновити і підтримати понад 40 газет у прифронтових і деокупованих регіонах. У моїх руках — один із прикладів: газета «Зоря» з Харківщини. Її редактор Василь Мірошник особисто розвозить примірники до сіл під загрозою російських дронів. Нещодавно ми забезпечили його детектором дронів — щоб він міг залишатися в безпеці під час доставки газети. Для багатьох громад фронтові газети — єдине надійне джерело перевіреної інформації. Коли міста занурюються в темряву, ці газети стають стабільною точкою правди».

 

В Україні журналісти продовжують працювати як цивільні в надзвичайно небезпечних умовах, зазначив Сергій Томіленко. І розповів про те, що водночас багато колег мобілізовані і боронять країну зі зброєю в руках. 

 

На Форумі свободи медіа Великої Британії у Лондоні голова НСЖУ озвучив дані про те, що з лютого 2022 року 144 медіапрацівники загинули. 21 — безпосередньо під час виконання журналістських обов’язків. Лише у 2025 році троє медіапрацівників загинули — усі внаслідок ударів російських дронів.

 

Станом на початок березня 28 українських журналістів перебувають у російському полоні. Одна з них — Ірина Левченко. Її затримали у травні 2023 року. Майже два роки — жодного зв’язку.

 

«Нещодавно ми отримали від неї короткого листа. Лише кілька рядків. Але доказ того, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з поля дипломатичної уваги. Їхні імена мають систематично звучати на міжнародних форумах і в механізмах моніторингу. Захист журналістів у воєнний час — це не лише про свободу медіа. Це про людську гідність і підзвітність», — зазначив Сергій Томіленко.