День Державного Гімну: 161 рік після першого публічного виконання

В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання.

Про це нагадує газета Україна молода.

 Попри те, що його історія давня та багата, Кабінет міністрів офіційно затвердив свято лише 7 грудня 2021 року.

Вперше публічно пісня "Ще не вмерла України та слава, і воля" була виконана 10 березня 1865 року в Перемишлі. Це відбулося на концерті, присвяченому Тарасові Шевченку. Тому саме цю дату обрали як День Державного Гімну.

На платівку гімн вперше записали в кельнському відділенні "Грамофону" в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. "Ще не вмерла Україна" став одним із державних гімнів УНР і ЗУНР у 1917-1920 роках. Зокрема, 17 червня 1917 року американське видання New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.

15 січня 1992 року музичну редакцію М.Скорика та Є.Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України.

Натомість лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний гімн України". Тоді пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на "Ще не вмерла України і слава, і воля".

Варто нагадати кілька цікавих фактів щодо історії Державного Гімну України.

Текст був написаний Павлом Чубинським у Києві на вулиці Великій Васильківській, 106. Йому тоді було 23 роки. Народився Павло Чубинський - у Борисполі, де й встановлено йому гранітний монумент авторства скульптора Олексія Пергаменщика.

Спочатку була створена музика для гітари, яка була покладена на текст вірша Павла Чубинського. Пізніше Михайло Вербицький адаптував її для хору.

У 2005 році випустили ювілейну монету номіналом 10 гривень, присвячену Гімну України та 140-й річниці з першого виконання.

У 2022 році до Дня Незалежності України було встановлено світовий рекорд "Наймасовіше одночасне виконання Гімну України в 50 країнах світу".

У 1910 році в Німеччині записали першу аудіоверсію Гімну України.

Своєї неймовірної популярності Гімн України набув у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-му — в період Революції Гідності.

Текст Гімну України був написаний за півгодини.

У 1910 році у Кельні український оперний співак Модест Менцинський вперше записав платівку у студії Deutsche Grammophon.

24 вересня 1989 року на фестивалі Червона рута в Чернівцях після тривалої радянської заборони Державний Гімн вперше публічно виконав бандурист зі Львова Василь Жданкін.

В законодавстві Державний Гімн отримав редакцію "Ще не вмерла України…" — замість занепадницького, як вважається, варіанту "не вмерла Україна".

Гімн — символ українською незалежності, свободи, волелюбності, незламності, віри та надії. Зараз він, як Прапор і Герб, об’єднує українців у боротьбі з російським агресором, його впізнають і шанують у всьому світі.

Додамо, що далекий родич автора слів гімну Павла Чубинського – Анатолій Чубинський, нині мешкає у Києві.

Народився Анатолій Чубинський 1 січня 1953 року в Новосибірській області (Росія). В автобіографії пан Анатолій написав: «Дід, Чубинський Петро Борисович, як годиться, був розстріляний у вересні 1937 року. Автор ріс і одночасно закінчував: середню школу - в Казахстані, профтехучилище - в м. Дніпродзержинську, інститут народного господарства - у м. Києві. У проміжку між навчанням три роки відслужив у військово-морському флоті СРСР. Проходячи службу, перестав вживати цукор, почав колекціонувати гумор, займався спортом. У 1973 році навіть брав участь у чемпіонаті СРСР з веслування на морських ялах в м. Рига»

У 1979 році закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст». Працював на різних посадах у системі Держстраху СРСР, очолював страхові компанії «Гудвілл», «Евклаз», «Оранта-Життя» та ін. З 2009 року – голова наглядової ради, генеральний директор ТДВ «Страхова компанія «Нафтагазстрах».

1983 році вийшла перша публікація автора в журналі «Крокодил», в цьому ж році його публікації друкувалися всесоюзному тижневику «Економічна газета», Новосибірськом журналі «Еко», українських виданнях: сатиричному журналі «Перець», в газетах «Робітнича газета», «Економіст», «Україна-бізнес».

У 1986 році став переможцем конкурсу гумористів «Спортивні трибуни», проведеного журналом «Крокодил».

У 1990 році вийшла невелика напівсерйозна книжка під назвою «Економіка повинна ...» в співавторстві з українським «Андерсеном» Анатолієм Закревським.

У 2012 році побачив світ трьохтомник афоризмів під назвою «Великі думки в маленькому форматі». Проілюстрував книги відомий український художник і карикатурист Анатолій Василенко.

Нині автор інтенсивно працює над перекладом свого трьохтомника українською мовою й планує найближчим часом перевидати афоризми.

Зауважимо, що у Верховній Раді пропонують запровадити День української музики, який планують відзначати щороку у третю суботу вересня.

Як повідомляла УМ, Шевченківська премія 2026: оголошено лауреатів.