Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи.
Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї.
Лишалося зовсім трохи. І ми мали б Україну.
Болбочан головнокомандувач.
Король України Василь Перший.
Гаразд, панове республіканці, хай не король, а пожиттєвий сенатор.
Головне є Україна.
Нема Голодомору. Мільйони українців живі. Нема терору. Нема Розстріляного Відродження, бо воно не розстріляне і не згноєне в сибірських концтаборах, а вільно творить модерний український кінематограф, літературу, театр, музику, архітектуру. У світовому масштабі.
Українське фермерство не знищене і не оголошене куркулями, а захоплює світові ринки.
Українська промисловість і українські банки дивують весь світ своїм креативом і новаторством.
Українська Академія Наук на чолі з академіком Вернадським від теорії ноосфери першою переходить до практичних розробок у сфері всесвітньої інформаційної мережі, згодом відомої як Інтернет.
Українське військо — головна сила і гарант безпеки Європи проти більшовицького хаосу.
Весною 1918 до всього цього було дуже близько.
Лишалося лише не опустити рук, не підняти руку на свого брата і вистояти на день довше, ніж ворог.