Ізраїль за прямої військової підтримки США просто зараз вбиває цвяхи в кришку труни іранського режиму.
Тегеран палає, зв'язок та інтернет лежить, роями летять томагавки, а бункери поблизу офісів Алі Хаменеї тестують на міцність бетонобійними бомбами.
Логіка тут залізна і жорстока: абсолютна технологічна домінація множить на нуль масову, але застарілу зброю.
З одного боку - американські авіаносні групи, космічна розвідка і високоточна авіація.
З іншого - Корпус вартових ісламської революції (КВІР) зі своїми балістичними ракетами та дронами, якими вони зараз відчайдушно намагаються пробити ізраїльську ППО.
Трамп
озвучив ультиматум максимально конкретно: або КВІР складає зброю і отримує імунітет, або їхній флот, ракетна програма та ядерні амбіції фізично стираються з лиця землі.
Жодних масштабних наземних операцій з тисячами трупів американських солдатів не планується. Це чиста, стерильна ліквідація військової інфраструктури з повітря.
Скільки це триватиме і чим закінчиться?
За оцінками Пентагону, запасу міцності цього режиму під таким вогневим катком вистачить максимум на один-два тижні. Стратегія Вашингтона та Єрусалима - випалити командні пункти, залишити уряд сліпим і глухим, відрізавши інтернет, і дозволити розлюченому іранському суспільству самому розірвати ослаблену владу зсередини.
Але світову економіку при цьому добряче потрусить. Головна больова точка - Ормузька протока, через яку перекачують 20% світової нафти. Іран вже волає про масштабну відповідь і погрожує топити танкери. Ринки неминуче впадуть у паніку, ціна на нафту марки Brent тимчасово проб'є стелю, розганяючи глобальну інфляцію. Проте ударна коаліція до цього готова. Першочергова ціль флоту США - превентивно пустити на дно іранські ракетні катери і випалити берегові комплекси.
Шок на біржах буде різким, але щойно американці зачистять протоку і гарантують безпеку судноплавства, нафтові котирування зі свистом полетять назад.
Тепер найголовніше: що з цього Україні.
На мою думку, для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського військово-промислового комплексу означає, що російська логістика (через Іран іде величезний потік поставок в РФ підсанкційних товарів) одномоментно втрачає свого головного донора.
Смерть «Каспійського експресу»: Кінець головної діри в санкціях
Іран був для Росії не просто союзником, а головним логістичним хабом, через який Кремль дихав останні два роки. Падіння режиму в Тегерані або навіть просто перетворення країни на зону бойових дій обнуляє наступне:
Коридор «Північ — Південь» (INSTC): Росія вгатила мільярди доларів у залізницю та порти, щоб возити вантажі через Каспій до іранського порту Бендер-Аббас і далі на Індію та Азію. Це був їхній «чорний хід» в обхід Суецького каналу та європейських морів. Зараз цей шлях стає токсичним і небезпечним. Порти під ударами, залізниця паралізована. Росія знову затиснута в Балтійському та Чорному морях, де її чекає контроль НАТО.
Тіньовий флот та «сіра» нафта: Тегеран і Москва створили спільну мережу «танкерів-привидів» з відключеними транспондерами, які змішували іранську нафту з російською для продажу в Китай. Іран надавав прикриття, страхування та технічну базу. Зі знищенням іранської портової інфраструктури російський тіньовий флот втрачає свою «безпечну гавань». Москві доведеться шукати нових посередників, що здорожчує барель настільки, що профіт від продажу прагне до нуля.
Технологічний дефолт: Хто тепер возитиме чіпи?
Іран за десятиліття під санкціями вибудував ідеальну мережу підставних компаній у Дубаї, Туреччині та Південно-Східній Азії для закупівлі західної мікроелектроніки. Росія просто «сіла на хвіст» цим схемам.
Спільні закупівлі: Більшість західних компонентів для російських ракет і дронів йшли через іранських проксі-закупівельників. Падіння Тегерана означає хаос у цих мережах. Контакти обриваються, рахунки блокуються, довіра зникає.
Фінансовий аспект: Згорання «чорної каси»
Іранська банківська система, попри ізоляцію, була інтегрована з російською через систему передачі фінансових повідомлень (аналог SWIFT). Це дозволяло проводити платежі за зброю та паралельний імпорт поза контролем США.
Блокування транзакцій: Під час атаки та зміни режиму банківська система Ірану неминуче ляже. Мільярди російських доларів і юанів, що зависли в іранських банках як оплата за майбутні поставки, просто випаруються.
Чим більше крилатих ракет США та Ізраїль всадять у підземні заводи Ісфахана, тим менше заліза впаде на Київ чи Харків. Вісь зла "Москва-Тегеран-Пекін" просто зараз, у прямому ефірі, втрачає одну зі своїх головних опор.
Ця операція показує всьому світу фундаментальну істину - з відбитими диктатурами неможливо домовитися. Авторитарні режими сприймають компроміс виключно як слабкість і паузу для перезарядки. Вони розуміють лише мову грубої, переважаючої сили та ударів по зубах.
Чи є ризик, що глобальні гравці, відчувши свою всемогутність, спробують так само силоміць примусити Україну до невигідного миру?
Теоретично - так, якби ми були ізольованим режимом-ізгоєм. Але ми не Іран. Україна зберігає демократію і тримає на собі безпековий контур Європи. Для ЄС злив України означає війну вже на їхній території, тому європейська стратегічна підтримка є нашою головною бронею від будь-яких кулуарних "договорняків".
Геополітична шахівниця щойно перекинулася, і ці зміни грають нам на руку.