У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році.
Тоді за кілька днів країна-агресор нахабно вкрала понад 10 тисяч експонатів, серед яких твори Миколи Пимоненка, Марії Примаченко, Давида Бурлюка, Фотія Красицького, Віктора Зарецького, інших художників та художниць.
Виставка «Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі» представляє переосмислення сучасними українськими митцями музейних шедеврів, які незаконно привласнили російські загарбники.
Штудія — це етюд та дослідження обраної картини, а омаж — це подячна варіація сприйняття оригінальної роботи. До проєкту доєдналися своєю творчістю, зокрема, Олександр Животков, Владислав Шерешевський, Олекса Манн, Ярина Кобилінська.
Уродженець Донбасу, нині киянин Михайло Шаповаленко створив омаж на «Молодицю» — портрет 1938 року дружини Олексія Шовкуненка в українському національному вбранні.
Новий твір написаний яскравими широкими мазками — так само, як і оригінал. Відомий київський художник Матвій Вайсберг створив омаж на роботу 1930 року Давида Бурлюка «Сільський пейзаж». А ще штудію до картини Григорія Сергеєва «Річковий причал. 1925 рік. Картинки старого Херсона».
Першим містом, яке минулого року побачило виставку «Херсон: НЕ/вкрадене» до третьої річниці визволення Херсона від російських окупантів 11 листопада, був Львів. Днями вона відкрилася у столиці, в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
До 1 березня у Музеї історії міста Києва триває виставка «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція». У ній представлено 30 артпринтів робіт.
Серед авторів — Леонід Чичкан, Микола Пимоненко, Руфін Судковський, Іван Айвазовський, Володимир Патик, Костянтин Крижицький, Сергій Васильківський, Віктор Зарецький та інші.
Ініціаторка виставки «Херсон. Не/вкрадене» Олена Балаба.
Фото «України молодої».
Тим часом після тривалих консультацій та юридичного аналізу генеральний секретаріат Інтерполу надав Національному центральному бюро Interpol в Україні можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, викрадені під час тимчасового захоплення українських територій військами РФ, зокрема з музеїв Херсона у жовтні-листопаді 2022 року.
Українська сторона понад два роки неодноразово зверталася до генерального секретаріату Інтерполу щодо правової оцінки можливості внесення викрадених творів мистецтва до міжнародних баз даних з урахуванням вимог Статуту організації. У 2023-2025 роках послідовно надсилала матеріали щодо сотень викрадених предметів культурної спадщини.
«Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату Interpol. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких — експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею», — зазначили в Нацполіції.
Отримання Україною прямого доступу до внесення викрадених культурних цінностей до міжнародних обліків є важливим кроком у захисті національної культурної спадщини та посиленні глобального механізму протидії незаконному обігу мистецьких об’єктів. Перевірити, чи є витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art.
Офіс генерального прокурора зафіксував незаконне вивезення культурних цінностей з музеїв Маріуполя, заповідника «Кам’яна Могила», Херсонського обласного художнього музею.