Для України це перемога, проте не та, на яку сподівалися.
Російські активи на суму €210 млрд залишились замороженими, натомість ЄС (за винятком Угорщини, Чехії і Словаччини) ухвалив так званий план Б — позику на €90 млрд для України на 2026-2027 роки.
Безвідсоткова позика буде надана на основі запозичень Євросоюзу на ринках капіталу, забезпечених резервами бюджету ЄС, а її повернення стане можливим лише після того, як росія компенсує Україні збитки, завдані війною. До того часу активи рф будуть заморожені, а ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення кредиту.
Директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський в ефірі телемарафону прокоментував: «Це ті самі €90 млрд, які раніше планувалися на 2026-2027 роки в межах репараційного кредиту. Я впевнений, що це перемога. Це критично важливо для інших джерел фінансування, які залежать від того, чи забезпечує ЄС фінансові потреби України у 2026-2027 роках. Зокрема, йдеться про фінансування від Міжнародного валютного фонду. Для МВФ принципово важливо, щоб Україна не мала надмірного боргового навантаження, адже ці €90 млрд, по суті, не є боргом: їх потрібно буде повертати лише у разі виплати росією репарацій».
Утім не на камеру журналістів експерти не такі оптимісти. Марія Репко, співробітниця того ж ЦЕС, пише в ФБ: «€90 мільярдів — гігантський безвідсотковий кредит Україні від ЄС на 2026-27 роки. Але це не стратегія перемоги, це стратегія «аби не здохнути прямо зараз». А росіяни на таку «обережність» дивляться, як вовк на вівцю, яка сама себе прив’язала до стовпа й ще й пояснила, що в неї дієта. Бо коли твій сусід — скажений ведмідь із бюджетом $150 млрд на війну, а в тебе є тільки «оптимістичні прогнози МВФ», це називається не «перемога», а «ще поживемо». Якщо Європа не наважиться зробити наступний крок (санкції, конфіскація активів, рішуча підтримка), то все це — просто дорогий спосіб для них перетворитися з power на prey (з того, з ким рахуються, на жертву. — Авт.)».
Політолог Максим Несвітайло вважає, що нездатність ЄС вирішити питання з репараційним кредитом — це «тактична перемога росії і США і це те, що може переконати путіна що війну варто продовжувати».
Чи є це рішення елементом мирної угоди, про що зараз говорять, — невідомо. Але згодна з Financial Times (FT): італійська прем’єр Мелоні та президент Франції Макрон були тими, хто фактично торпедував репараційний кредит. А пан Макрон, який у 2022 році найбільше спілкувався з путіним, тепер знову хоче це продовжити.
Рішення ЄС щодо позики в €90 млрд також відверто роздратувало деяких паціфістів. «Тепер війна ще два роки гарантована», - пише в ФБ фінансовий експерт Данило Монін.
Так, відсутність належного фінансування часом розглядалась як можливість примусити Зеленського закінчити війну навіть на умовах путіна. Але гроші самі не воюють. Потрібні люди, інфраструктура. А вони, треба визнати, вже на межі. Тож аргумент щодо фінансування недоречний.
Економіст Андрій Шевчишин вважає: «От якби вони взяли заморожені гроші — це одне. Це був би вихід на новий щабель конфронтації. Але будуть використовувати бюджет. А гроші закривати дірку потрібні, незважаючи на те, триватиме війна чи буде мирний час».
У рішенні щодо €90 млрд близько €50 млрд спрямують безпосередньо на покриття бюджетних потреб — соціальні виплати, стабільність державних фінансів тощо. (Пам’ятаємо, що в бюджеті на 2026 рік передбачено дефіцит у $19 млрд. — Ред.).
Важливо й те, чого в цьому рішенні немає. Пряме підвищення зарплат військовим наразі не заклали ані в український бюджет, ані в європейські документи. Водночас структура фінансування оборони змінюється: дедалі більше закупівель зброї фінансуються коштом партнерів, що теоретично може звільняти внутрішні ресурси України для грошового забезпечення військових.
«€40 млрд піде на закупівлю зброї та боєприпасів як в Україні, так і в країнах ЄС, але не в США. І це «живі гроші», на відміну від $60 млрд фінансової допомоги Україні, за що проголосував Конгрес США в 2023 році, — нагадує економіст Ілля Невмержицький, — але за фактом Україна отримала тоді тільки $11 млрд, все інше — навчання, підтримка та замовлення для американських компаній».
Додамо, що, окрім гарантованих €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028-2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.
«Тобто якщо війна триватиме довше, ніж два роки, у нас є ще €100 млрд, починаючи з 2028 року. За нинішніх потреб і темпів витрат — як на війну, так і на забезпечення базових соціальних функцій — цих коштів вистачить щонайменше ще на два роки. Фактично ЄС «перекинув м’яч» на бік москви з питанням, чи здатна росія вести війну, з фінансово-економічної точки зору, ще чотири роки», — зазначає пан Вишлінський.
Нинішній план Б зовсім не стосується заморожених російських €210 млрд. І це потягнуло за собою інші негаразди. Уряд Великої Британії вирішив не використовувати близько 8 млрд заморожених російських активів, що зберігаються в британських банках, для допомоги Україні після того, як лідери ЄС не змогли узгодити надання репараційного кредиту з використанням цих коштів, пише Financial Times.
«Але кинути напризволяще Україну Європа не могла, це було б «величезною поразкою ЄС і призвело б до того, що Україна не змогла б чинити опір», — акцентує Ілля Невмержицький.
Потреби першого кварталу вже перекриті раніше гарантованим фінансуванням, зокрема коштами, забезпеченими доходами від заморожених російських активів.
А от перші транші з €90 млрд очікуються з другого кварталу наступного року. І можна бути впевненими, що ЄС почне ставити запитання до українського уряду щодо реформ та незалежності антикорупційних органів, бо ніякі кошти не даються безумовно.
«Загалом цього фінансування достатньо. Що стосується того, що допомога надається не напряму за рахунок російських активів, тут існує баланс. З одного боку, це зменшує доступний обсяг ресурсів. З іншого — російські активи обмежені, і Україна розраховує використати їх для повоєнного відновлення. Був ризик, що за тривалої війни ці кошти могли б просто вичерпатися», — підсумовує Гліб Вишлінський.