Захищений зв’язок і більша дальність: ЗСУ тестує нове покоління бомберів
Малі та важкі дрони-бомбери нового покоління випробували на полігоні Brave1 – вони мають захищений зв'язок та більшу дальність польоту. >>
Наміри деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму є непримустимими.
На заяву щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму, відреагували понад 40 представників української історичної спільноти.
Як інформує УМ, про це йдеться у відкритій заяві представників історичної спільноти України, опублікованій 1 жовтня Українським інститутом національної пам’яті.
"В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією", - ідеться у заяві.
Як зазначається, в цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.
Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.
"Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці", - наголосили у заяві.
Як наголосили в заяві, прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки.
Українські історики вважають, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн, а також спільна робота українсько-польського Форуму істориків.
"Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога", – додається в заяві.
Серед підписантів заяви, зокрема, голова УІНП Олександр Алфьоров, історик та військовий Вахтанг Кіпіані, доктор історичних наук Ярослав Грицак, автор YouTube-каналу "Історія без міфів" Владлен Мараєв, головний редактор "Локальної історії" Віталій Ляска, Володимир В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук.
Загалом станом на вечір 1 жовтня — 43 діячі.
Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький ініціював законопроєкт про зміни до Кримінального кодексу, якими пропонується криміналізувати заперечення "злочинів", скоєних українськими націоналістами.
Як повідомляла УМ, Відголоски «Волинської трагедії»: МЗС України різко відреагувало на нове свято у Польщі.
Малі та важкі дрони-бомбери нового покоління випробували на полігоні Brave1 – вони мають захищений зв'язок та більшу дальність польоту. >>
Російська Федерація визнала, що громадянин Польщі Кшиштоф Галос, який не повернувся додому після поїздки в Україну, помер у слідчому ізоляторі в Таганрозі після затримання за "протидію" війні. >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
Під час чемпіонату України з біатлону, який днями проходив у Буковелі, про завершення спортивної кар'єри оголосили легендарні українські біатлоністки Олена Підгрушна та Віта Семеренко. >>
В Астані (Казахстан) 28 березня були розіграні перші нагороди Кубка світу з фехтування на шпагах: на найвищу сходинку п’єдесталу пошани за підсумками особистих змагань, що зібрали 264 учасники з 45 країн, зійшов українець Роман Свічкар. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>