5 днів повз до побратимів: із порізаним горлом Владислав втік з полону, фото

Разом із побратимами 33-річний нацгвардієць Владислав тримали позиції поруч з Покровськом, потрапили у полон рф. Окупанти знущалися над ними, потім перерізали Владиславу горло.

Як інформує УМ, про це повідомили українські ЗМІ.

Він був останнім з восьми, кого загарбники кинули пораненого у яму. Окупанти думали, що всі українці мертві. Проте Владислав вижив, дочекався, коли росіяни підуть, закрив рану на горлі тканиною та виліз з ями. У такому стані чоловік п’ять діб повз до українських позицій.

17 серпня Владислава привезли до одного з медзакладів Дніпропетровщини з великою крововтратою та ранами, які почали гнити. Зараз військовий перебуває в лікарні, його прооперували. Медики роблять все можливе, щоб він зміг знову говорити і дихати самостійно.

«Коли перерізають горло, коли людина стікає кров’ю — шансів мало. Він тримався до кінця, але, знаєте, відрізняє те, що він до кінця був упевнений, що все буде добре», — сказав гендиректор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.

За 11 років війни таке поранення серед військових у цьому медзакладі лікують уперше.

Про все, що відбулося з ним до евакуації, чоловік написав у щоденнику. Він пригадав, як кілька тижнів до того його бригада втратила контроль над позицією поблизу Покровська. Намагаючись допомогти побратимам, Владислав потрапив у полон.

За його словами, першим хлопцям-розвідникам, які потрапили в полон, виколювали очі, відрізали губи, обрізали чоловічі органи, вуха, ніс.

Владислав був останнім серед восьми бійців, кого російські військові скинули в яму — вони думали, що всі мертві.

«Він каже, що йому пощастило тому, що коли їх викинули в яму, то зверху ще сміття висипали, щоб не так видно було. Там була побита пляшка, у нього ж руки були зв’язані, і так він зміг тією пляшкою порізати мотузку», — розповіла Вікторія, дружина військового.

Дочекавшись, коли військові рф пішли, Владислав перев’язав горло тканиною й майже пʼять діб повз до українських позицій.

Попри пережите, Владислав уже думає про повернення на фронт, каже його брат Євген: «Пише: „Щоб ті тварюки всі відчули те, що відчув я й ті сім наших хлопців-козаків”».

 Та найбільше чоловік зараз мріє побачити свою 4-річну доньку.

Як повідомляла УМ, За «Слава росії» Андрій Переверзєв хоче «віддячити» - планує повернутися на службу.