«Заручені» з Україною: у Мілані класика Мандзоні ожила крізь війну і мистецтво, фото

Погляди глядачів зупиняються на роботі, створеній українською художницею з Бородянки. Малюнок виконано непрацюючою банківською карткою — тим єдиним, що залишилося під рукою після втечі від російських обстрілів. У кожному штриху — втрачений дім, паніка, але й воля творити, яка сильніша за руїну.

«Це мистецтво не з музею. Це мистецтво з руїн, з вокзалів, з тривоги. Воно — живе», — сказала одна з відвідувачок, витираючи сльозу.

Саме такою стала атмосфера міжнародної виставки «Заручені» очима сучасних українських і італійських митців, що пройшла у віллі Скейблер у Мілані. Захід об'єднав понад 100 художників — від знаних митців до студентів академій з Миколаєва, Харкова, Львова та Мілана. Класичний роман Алессандро Мандзоні I Promessi Sposi несподівано заговорив голосом XXI століття — голосом війни, вигнання, жіночого досвіду, втрати й надії.

Виставка стала центральною подією Першого фестивалю української книги в Італії, організованого асоціацією VITAWORLD у співпраці з Fondazione d’Arte Contemporanea Giorgio Grasso та Ucraina Più Milano APS — головним ідейним натхненником фестивалю. Проєкт є результатом трьох років культурної співпраці між Україною та Італією і входить до програм Ukrainian Art in Italy, Art Wins the War та World With Women.

«Цей проєкт не про ілюстрацію класики, а про емоційне переосмислення — через очі тих, хто живе в стані війни. Мандзоні писав про чуму, страх і втрату дому — і ми сьогодні відчуваємо ці теми буквально», — зазначила кураторка виставки Наталія Сіассіна, президентка VitaWorld.

Кожен учасник представив свою інтерпретацію героїв і тем Мандзоні: від живопису до інсталяцій і змішаних технік. Особливе місце в експозиції посіла скульптура «Політ ластівки» українського митця Олександра Лідаговського, вже відома за його виставкою в Liceo Artistico di Brera.

«Ластівка — це Україна сьогодні: тендітна, поранена, але не зламана. Вона летить далі, навіть коли обрій затягнутий димом», — пояснив автор.

Символом нестабільності та людського балансу серед змін стала також експресивна робота італійського художника Jeanfilip. Його зображення стали візуальною віссю виставки, уособлюючи загальнолюдську потребу утриматися на ногах у світі, що хитається.

У межах виставки відбулися публічні виступи та дискусії за участі відомих культурних діячів і представників європейських громадських організацій.

 Серед них:

Джорджо Грегоріо Грассо, арт-критик і куратор міжнародних виставок;

Ірина Луць, президентка Ucraina Più Milano APS, яка наголосила на символічному значенні виставки в рамках фестивалю;

Діана де Маркі, членкиня міської ради Мілана і голова Комісії з питань рівності, яка підкреслила роль культурної дипломатії та гендерної освіти;

Ірина Федоренко, учасниця проєкту Ukrainian Art in Italy, що поєднує художні резиденції та виставки в різних містах Європи.

«Такі виставки допомагають італійському суспільству глибше зрозуміти український досвід, побачити в ньому не лише трагедію, а й силу», — підкреслила Ірина Луць.

«Мистецтво — це мовчазний посол миру. Воно здатне будувати мости там, де слова безсилі», — зазначила Елізабетта Франческа Бозізіо, художниця й активістка.

«Коли класика оживає через сучасне мистецтво, вона допомагає нам краще зрозуміти сьогодення. Цей діалог між Україною та Італією — жест довіри, солідарності й культурного спротиву», — сказала арт-кураторка та культурна дипломатка Валентина Білан.

Під час відкриття виставки було вшановано пам’ять українського художника Артема Азарова, який загинув на війні. А ще — представлено твори Галини Єрко, мисткині, яка евакуювалася з Бородянки й створила свої картини у вимушеному вигнанні, без пензлів, лише з карткою, яка перестала працювати.

Виставка «Заручені» продовжить свою подорож: восени її презентують у Лекко — рідному місті Алессандро Мандзоні, а далі — в Україні. Також готується до друку каталог «OBRUCHENY – I Promessi Sposi illustrato» із роботами всіх учасників.

У часи, коли війна пробирається у кожну сферу життя, культура залишається тим, що здатне об’єднати континенти. Через емоцію, образ, жест. Через мистецтво, яке дихає правдою.

Світлана ШЕВЧЕНКО