День Києва святкуватимуть без масштабних заходів
Київ вже 5 рік поспіль святкуватиме свій день народження в умовах війни. З огляду на безпекову ситуацію міська влада не організовує 31 травня загальноміських заходів. >>
Наприкінці ХІХ століття селянин із Мишоловки випадково розкопав стародавній скарб, що сьогодні зберігається у Національному музеї історії України. Унікальні артефакти відкривають захопливі сторінки давньоруської історії — від рідкісних чернігівських (Фото: Національний музей історії України)
У Національному музеї історії України в неділю, 25 травня, у День Києва відбудеться відкриття унікальної експозиції — Китаївського скарбу з Мишаловки, знайденого понад 125 років тому поблизу Китаєва, що на околиці сучасного Києва.
Як інформує УМ, про це 25 травня повідомили на сайті Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
“Цей скарб 7 червня 1896 року знайшов селянин Єфрем Терновий в історичній місцевості Мишаловка — частині унікального Китаївського археологічного комплексу, площею 75 гектарів, що складається з укріпленого городища, неукріпленого поселення, курганів.
Ця пам’ятка X–XII ст. ймовірно є літописним давньоруським містом Пересічин — єдиним збереженим містом в Середньому Подніпров’ї, яке досі не знищили під багатоповерхівками. Наразі справа про повернення частини Китаївського археологічного комплексу державі для збереження від забудови розглядається в Північному апеляційному господарському суді.
У чому унікальність Китаївського скарбу з Мишаловки:
Рідкісні «чернігівські» гривні — 11 одиниць ранньосередньовічної платіжної форми, які ніколи не трапляються в комплексі з ювелірними прикрасами
Поясна гарнітура зі Сходу — 21 металева накладка з витонченими зображеннями левів, сфінксів, людських фігур із німбами та написами арабською: «благополуччя», «влада», «успіх»
Датування скарбу: кінець XI — початок XII ст.”, - сказано в повідомлені Мінкульту.
"Скарб складається з 11 платіжних гривень, серед яких — рідкісні «чернігівські» гривні, що зустрічаються в давньоруських знахідках вкрай рідко та завжди окремо від інших типів платіжних гривень. Окрім того, у складі скарбу були 21 накладка від поясів, виготовлені, ймовірно, у Середній Азії чи Ірані. Орнаменти на них містять зображення людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха та квітки. Особливо цікавими є дві накладки з арабськими написами, виконаними куфічним почерком, які означають «благополуччя», «влада» та «успіх».
«Мишоловський скарб — унікальне історичне свідчення, яке дозволяє нам глибше зрозуміти економічні та культурні зв’язки Київської Русі. Чернігівські гривні, знайдені в ньому, підтверджують складну систему грошового обігу та торгівлю з різними регіонами. Особливу увагу привертають поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії. Їхні орнаменти та написи арабською мовою свідчать про міжнародну взаємодію та престижність таких виробів у Київській Русі. Ця знахідка є не лише історичним артефактом, але й ключем до розуміння тогочасної політичної та торгівельної географії", — розповідає куратор виставки, завідувач сектору каталогізації та моніторингу музею Максим Левада.
Археолог та співробітник музею Максим Левада.
Виставка відбудеться в Києві за адресою: вул. Володимирська, 2 — перший поверх, стенди біля центрального входу. Відвідати її можна щодня з 10:00 до 18:00.
Китаївський археологічний комплекс.
Додамо, що в Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" відкрилась велика виставка "Мазепа. Стратегія європейської України", присвячена постаті гетьмана Івана Мазепи та його боротьбі за європейський вибір української державності.
Як повідомляла УМ, «Наїв вільний»: виставка у Києві представляє понад 100-літні фотографії родича Тараса Шевченка.
Київ вже 5 рік поспіль святкуватиме свій день народження в умовах війни. З огляду на безпекову ситуацію міська влада не організовує 31 травня загальноміських заходів. >>
Прогнозування майбутнього — справа невдячна, але якщо за розрахунки береться відомий футуролог, ставити під сумнів його теоретичні висновки немає сенсу. >>
Україна молода, зібрала коментарі політиків, експертів та лідерів громадської думки з цього приводу. >>
Середній вік колаборантів становить 42–47 років. Понад 82% з них не мають вищої освіти, а близько 70% до притягнення до відповідальності офіційно не працювали >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
За крісло ректора Київського Національного Університету імені Т.Г. Шевченка змагатимуться чотири із п'яти кандидатів, які подали свої документи на конкурс. >>