Pink Floyd: сакральна жертва, найуспішніший альбом в історії звукозапису та підтримка українців
Це видання можна сміливо назвати книжковою сенсацією, бо подібне через різні причини дуже рідко з’являється на полицях українських книгарень. >>
Багато було на місці знайдено різних артефактів. Наразі є питання про те, чи це жертви періоду 1945 року або раніше.
На Тернопільщині під час ексгумації в селі Пужники знайшли останки 42 людей. Далі експедиція ідентифікуватиме загиблих.
Як інформує УМ, про це заявив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
«Станом на вчора (6 травня) на вечір ми отримали від нашої частини української експедиції інформацію про те, що виявили останки 42 людей. Тобто вони вже вилучені. Прислали нам фотографії, де ми бачимо, що роботи закінчилися», — сказав Наджос.
Після лабораторних аналізів дослідники встановлять остаточну кількість постраждалих, їхню стать та вік. ДНК-тести робитимуть на території Польщі.
Дослідники очищають знайдені останки, проводять антропологічні та медичні аналізи, а також виконують 3D-сканування, уточнили в Міністерстві культури та національної спадщини Польщі. За бажанням родин загиблих, після дослідження останки жертв поховають на цвинтарі в Пужниках. Під час експедиції також зберегли їхні особисті речі, зокрема ґудзики, фрагменти чоток та медальйони.
Керівник польсько-української робочої групи з історичного діалогу, депутат Павел Коваль каже, що ексгумації в Пужниках — це прорив у відносинах між двома країнами. Як він зазначив, завдяки переговорам політиків Польщі та України «після десятиліть глухого кута» сторони знайшли спільну мову.
Він додав, що в деяких випадках точно невідомо, де поховані тіла жертв Другої світової війни. При цьому він зазначив, що йдеться не тільки про Волинську трагедію, а й про сталінські репресії проти поляків.
Ексгумації в Пужниках почалися 24 квітня 2025 року. Локація, де вони тривають, це лісиста місцевість на місці колишнього села, де в лютому 1945 року, за оцінками польської сторони, могли загинути 50—120 поляків.
Ці події 1945 року польська сторона називає «Волинською різаниною». Українські фахівці наголошують, що загибель поляків у ніч із 12 на 13 лютого 1945-го не була «етнічною чисткою». Тобто ці події не належать до Волинської трагедії, тому що історично та географічно ця частина Тернопільщини не належала до Волині.
Нагадаємо, що в 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії.
Як повідомляла УМ, Ексгумація на Тернопільщині: завершується дослідження українсько-польської експедиції.
Це видання можна сміливо назвати книжковою сенсацією, бо подібне через різні причини дуже рідко з’являється на полицях українських книгарень. >>
Чому польському місту дозволено увіковічнювати ката, який нищив українських немовлят, а Україна не має права вшановувати Героїв УПА? Не можна однією рукою погрожувати забрати ордени за українських героїв, а іншою - захищати назви вулиць на честь убивць українців >>
Прогнозування майбутнього — справа невдячна, але якщо за розрахунки береться відомий футуролог, ставити під сумнів його теоретичні висновки немає сенсу. >>
Україна молода, зібрала коментарі політиків, експертів та лідерів громадської думки з цього приводу. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
Безпосередні збитки від війни в Україні до грудня 2025 року склали 195 мільярдів доларів, що на 19 мільярдів доларів більше, ніж у 2024 році – такі оцінки, опубліковані в 5-му звіті про втрати України (RDNA5) >>