У Бучі відкрили меморіальну дошку видатній художниці Любові Панченко, фото
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>
Ексгумація в Пужниках. Дослідники знайшли останки понад 30 людей, роботи тривають
На Тернопільщині в межах території вже зниклого села Пужники завершують ексгумаційні роботи на місці поховань польських жертв. Дослідникам вдалося ексгумувати більше як 20 людей і останки понад 30.
Як інформує УМ, про це 4 травня розповів заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос у Фейсбуці..
Серед виявлених останків є останки як жінок, так і чоловіків та дітей. Також під час робіт знайшли інші артефакти — ґудзики, черевики, монети та хрестики. Приблизно за два тижні дослідники завершать польовий етап робіт.
Далі науковці мають відібрати генетичний матеріал, щоб провести порівняльний аналіз і визначити особи загиблих. Остаточне число загиблих встановлять лише після всіх антропологічних досліджень.
За словами Наджоса, Польща та Україна домовилися про перепоховання останків загиблих на кладовищі на території села Пужники. За його словами, спільна польсько-українська експедиція працює дуже чітко й злагоджено. Зараз тривають перемовини, щоб створити єдиний звіт за результатами ексгумацій.
Ексгумації в Пужниках почалися 24 квітня 2025 року. Локація, де вони тривають, — це лісиста місцевість на місці колишнього села, де в лютому 1945 року, за різними оцінками, могли загинути 50—120 поляків.
Ці події 1945 року польська сторона називає цю подію «Волинською різаниною». Українські фахівці наголошують, що загибель поляків у ніч із 12 на 13 лютого 1945-го не була «етнічною чисткою». Тобто ці події не належать до «Волинської трагедії», тому що історично та географічно ця частина Тернопільщини не входила до Волині.
Нагадаємо, що в 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії.
Як повідомляла УМ, Польські ініціативи: ексгумації на Волині та вступ України в ЄС.
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>
Радослав Сікорський, очільник МЗС Польщі, повідомив, що його країна у межах обміну з рф відпустила російського археолога Александра Бутягіна, про екстрадицію якого просила Україна за розкопки в окупованому Криму. >>
Сьогодні, 28 квітня, виповнюється 161 рік від дня народження Миколи Івасюка - видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору (1865-1937). >>
У Польщі в Підкарпатському воєводстві в ДТП потрапив мікроавтобус, в якому перебували громадяни України. Постраждали шестеро осіб. >>
Вранці 1 квітня російські окупанти вдарили по терміналу "Нової пошти" та продуктових складах у місті Луцьку Волинської області – там вирують пожежі. >>
Російська Федерація визнала, що громадянин Польщі Кшиштоф Галос, який не повернувся додому після поїздки в Україну, помер у слідчому ізоляторі в Таганрозі після затримання за "протидію" війні. >>