Повсякдення подвигу. Рецензія на книжку Еріка Ларсона «Велич і ницість» про Черчилля під час Лондонського бліцу
Полиця «про Черчилля» в українських книгарнях уже чимала настільки, що здається, ніби знаємо про цього переможця Гітлера чи не все. >>
Колекція Довженко-Центру знову поповнилася сенсаційними знахідками. (Фото: сайтДовженко-Центр.)
В архіві студентський робіт студенти-кінознавці Київського національного університету театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький, виявили дві українські кінострічки 1920 років. Раніше вважалося, що вони зберігаються лише у російському Госфільмофонді.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Довженко-Центр.
У Центрі зазначили, що студенти віднайшли фільми "Трипільська трагедія" Олександра Анода-Анощенка 1926 року і "Секрет рапіду" Павла Долина 1930 року. Раніше студенти знайшли стрічку "Карл Бруннер" 1936 року.
"Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки", – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
"Трипільська трагедія" є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час, пояснює Олег Оліфер, кінознавець Довженко-Центру. Стрічку виробили на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ.
"Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах "Трипільську трагедію"), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917—1921 років, що стала наріжним каменем в історії і міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР", – зазначає кінознавець.
Стрічка виконана у пригодницькому жанрі з чисельними сценами перестрілок, бійок і баталій за участі сотень статистів, кавалерії та артилерії. Особливий акцент у фільмі зроблено на жорстокості повстанців і їхніх розправах над більшовиками.
Завдяки цьому фільм отримав глядацький успіх, однак кіновиробники та критики дали низькі оцінки. Стрічку критикували за натуралізм, бандитизм і демонстрацію негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, згодом під час сталінського терору буде засуджений і розстріляний "за участь у терористичній націоналістичній організації".
"Секрет рапіду" виробили на Київській кінофабриці. Це перший фільм Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Павло Долина – знаковий український режисер і актор 1920-1930-х. Він працював у Молодому театрі Леся Курбаса, "Кийдрамте", "Березолі" тощо. Кінорежисером Долина дебютував у 39 років і за наступні п’ять років він зняв вісім повнометражних ігрових фільмів на Одеській і Київській кінофабриках. Більшість його робіт зараз вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
Після критичної статті-доносу "Ідеологічними манівцями", опублікованій у журналі «Кіно» 1932 року, Долина фактично відходить від ігрового кінематографу і переходить на роботу в "Техфільмі", а після війни очолює Театральний музей у Києві.
"Секрет рапіду" розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, "новим" і "старим".
"Віднайдення "Секрету рапіду" – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися з творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані", – каже Олег Оліфер.
Як повідомляла УМ, «20 днів у Маріуполі»: найкасовіша «документалка» українського прокату.
Полиця «про Черчилля» в українських книгарнях уже чимала настільки, що здається, ніби знаємо про цього переможця Гітлера чи не все. >>
Простором стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів про український південь стала документально-містична виставка «Херсон. >>
Український композитор та опермейстер Ігор Поклад пішов з життя у віці 83 років. >>
У межах документального проєкту «Коли руйнується світ» у виставковому центрі «Жива пам’ять» Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві нещодавно відбулась подія, яка поєднала історичне свідчення та мистецьке осмислення трагедії знищення людей нацистами. >>
На 86 році життя помер український письменник та учасник дисидентського руху Ігор Калинець. >>
Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Міністерство культури та стратегічних комунікацій України розширило обрядом «Дівування» у Баштанці на Миколаївщині і мосяжними традиціями Гуцульщини. >>