Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Микола Макаренко - першовідкривач роменської та маріупольської археологічних культур, дослідник культурних пам'яток різних історичних епох, в тому числі, пов'язаних зі Сходом, на території України, Надволжя, Казахстана.
Сьогодні, 4 лютого, виповнюється 148 років від дня народження Миколи Макаренка, видатного українського археолога і мистецтвознавця, який народився в селі Москалівка на Сумщині. Його життя та діяльність стали яскравим прикладом самовідданої боротьби за збереження української культурної спадщини.
Про це нагадує газета Україна молода.
У 1901 році Микола закінчив петербурзький археологічний інститут, де здобув освіту археолога. Після цього він присвятив своє життя дослідженню стародавньої історії та культури.
На початку своєї кар’єри він активно працював на розкопках давньоруських городищ і зробив важливий внесок у вивчення стародавнього мистецтва Східної Європи.
Думками із далекого петербурга завжди він линув в Україну. Ще у 1908 р. став членом Полтавської вченої архівної комісії, а в 1917-1921 рр. на ниві просвіти трудився дійсним членом Українського наукового товариства в Києві.
Йому хотілося бути корисним молодій українській державі. Тож узимку 1918 р. «колишній надвірний радник Міністерства народної освіти» свідомо одним із перших патріотів отримав громадянство... УНР та оселився в Києві.
Микола Макаренко став одним із перших дослідників Софіївського собору. Завдяки його наполегливій роботі Софійський собор було врятовано від руйнування в період радянських гонінь на українську культурну спадщину.
Упродовж 1920-1925 рр. Макаренко служив директором київського Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (він же – Музей західного та східного мистецтв).
Попри самофінансування, точніше, самовиживання науки за більшовиків, він не просто упорядкував величезну колекцію, а повернув музейні експонати, вивезені у 1915 р. до москви та санкт-петербурга у Румянцевський музей, Третьяковську галерею, музей Івана Морозова та Історичний музей.
Одночасно він разом із дружиною, єдиним сином та улюбленим бульдогом... мешкав у кімнатці при музеї. Такою була віддяка совєтів.
Однак справжнім випробуванням стала для нього ситуація навколо Михайлівського Золотоверхого собору. У 1934 році, коли радянська влада вирішила знести цю унікальну пам'ятку, Макаренко відмовився підписати акт про знесення. У тому ж році його було заарештовано, а у січні 1938-го його розстріляли.
Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.
Микола Макаренко залишив нам не лише величезну спадщину у вигляді своїх наукових праць, а й урок незламності духу. Його життя – це історія любові до України, боротьби за правду і прагнення зберегти для наступних поколінь нашу культурну ідентичність.
Як повідомляла УМ, «Козацька мати», «українська Жанна Дарк»: 120-річчя з дня народження Оксани Мешко.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>