За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, що подав на реєстрацію законопроєкти, тексти цих документів про внесення змін до Митного та Податкового кодексів розроблені українськими бізнес-асоціаціями.
Вони передбачають оподаткування ПДВ 20% усіх посилок із-за кордону незалежно від вартості, а ввізне мито 10% з них буде стягуватися тільки у разі, якщо вартість товарів перевищуватиме 150 євро.
Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами на суму до 45 євро за умови, що їх надсилатимуть фізичні особи без будь-якої оплати та без комерційної мети.
Відсутність цього сьогодні, як пояснюють в асоціаціях, — це недоотримані держбюджетом у 2024 році 11,8 млрд грн.
Пан Гетманцев визнає: для держави нова фіскальна ініціатива — скасування ліміту для посилок — не є аж такою суттєвою. Тоді як для бізнесу це питання принципове.
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, додає: «Безмитне ввезення товарів із закордонних майданчиків — це просто пільги для іноземного бізнесу.
У випадку AliExpress та Temu це ще й пільги, які збільшують прибуток компаній, що працюють на стратегічного союзника росії».
Частка товарів з Китаю у структурі продажів через електронні платформи (за кількістю) зросла з 32,5% у 2022 році до 62,2% у 2024-му.
Це означає, що українці (свідомо чи ні) підтримують китайського виробника та економіку цієї країни. Агресивна експансія продажу товарів на глобальних маркетплейсах Temu, AliExpress тощо «не перетинається» з існуючими податковими та митними системами, які формувалися у зовсім інший час.
Інтернет-торгівля та електронна комерція перебувають у тіні, в межах 150 євро завозять майже все.
Асоціації синхронно посилаються на один факт: серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових відправлень маємо 81 фізичну особу, які сумарно отримали за 9 місяців 2024 року 18 тисяч 765 посилок, або в середньому 232 посилки на кожного.
Жодна з них не перевищила вартість у 150 євро, відповідно позбавлені від сплати ПДВ.
Посилка щодня — це не життєва необхідність, це схема. Товар потім перепродається на внутрішньому ринку, часто онлайн, зокрема через телеграм-канали, також без сплати ПДВ, бо продавці можуть або бути незареєстрованими підприємцями, або використовують спрощену систему оподаткування.
По мірі зростання кількості покупок на глобальних платформах зменшуються виробництво й реалізація вітчизняних товарів. Бо українські підприємці працюють без преференцій, під ракетними обстрілами та сплачують податки.
«Ми не можемо ставити наш рітейл у програшне конкурентне становище порівняно з китайськими чи європейськими майданчиками. Будуть рівні податки — нехай конкурують», — стверджують експерти.
Активним лобістом законопроєктів стала мережа магазинів «Аврора», адже необмежена кількість посилок без податків та мит руйнує їхній бізнес.
Будемо відвертими: ми звикли до дешевих китайських товарів повсякденного вжитку. Звісно, середньозважено імпорт стане дорожчим, тому що кінцева ціна завезеного товару включатиме ПДВ.
Тож залізні аргументи макроекономічної логіки викличуть роздратування в пересічного громадянина. Проти фіскальних новацій — Нова пошта та Укрпошта. Чи не вперше два конкуренти стали союзниками в лобіюванні збереження оподаткування посилок, бо вони на цьому заробляють.
«Заважати людям обмінюватися дешевими товарами — це значить заважати їм діставати себе з бідності. Що дешевше людям обходиться ввіз іноземних товарів, то більше власних проблем вони розв’яжуть у наші й без того нелегкі часи», — вважає співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк.
«Я завжди за креативні, високотехнологічні заходи, — додає керівник Укрпошти Ігор Смілянський, — Тому поки наша позиція — no comments, але суто інтуїтивно є враження, що значні обсяги сірого імпорту треба шукати в іншому місці. Тисячі «лівих» айфонів точно не заїхали через посилки».
В цих словах є сенс. Макс Нефьодов, ексголова Державної митної служби, досить відвертий: «Масштабні схеми, коли сірі і чорні оператори ввозять фури типу «посилок» на якихось людей, що, по факту, є великою товарною партією... Це зараз, мабуть, кришується різними перевертнями в погонах».
Зрозуміло, що ніякі зміни лімітів не можуть вплинути напряму на цей процес. «Корінь проблеми — в небажанні правоохоронних органів боротися з очевидними схемами плюс деякі законодавчі прогалини (не факт, що їх можна легко виправити), які дозволяють зробити поштову схему привабливою. Наприклад, якщо таки знаходять порушення, то оператор каже: «Відправник нас підставив — повертаємо йому цей незадекларований айфон назад за кордон як помилково відправлений», — додає Нефьодов.
Зауважу, що жодна країна поки не знайшла, як повністю вирішити проблему транскордонних поштових перевезень. Великі країни реалізують два інструменти — або робота з продавцями, або відкриття складів, завезення й оформлення товару державою, а потім офіційний його продаж.
А ще є механізм, коли продавці з-за кордону самі нараховують податки-мита тієї країни, куди вони відправляють. Сьогодні в ЄС сплата ПДВ здійснюється з усіх посилок, що надходять із третіх країн (виняток — подарунки вартістю до 45 євро).
Для цього ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту — Import One Stop Shop (IOSS). Цей механізм є набагато простішим в адмініструванні, ніж сплата ПДВ при розмитненні товару під час перетину кордону.
Маркетплейси поза ЄС реєструються у ньому і самі нараховують та сплачують ПДВ, крім того, всі глобальні ринкові платформи мають юрособи в ЄС і сплачують там усі податки з продажу.
Україна не зможе вступити до ЄС, не імплементувавши зазначені вище правила оподаткування. Данило Гетманцев анонсував: ПДВ зможуть сплачувати маркетплейси.
Але, щоб таку можливість запровадити, потрібно декілька років перемовин з Amazon, AliExpress, Temu, E-bey, а це інтеграція софта й опрацювання гарантій оплати і багато чого іншого.
Крім того, є чимало питань щодо поштових перевезень, наприклад, ті ж тактичні товари для військових, аналогів яким в Україні часто не знайти, запчастини для надважливих для війська дронів, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки.
Для бізнесу БПЛА, РЕБи, РЕРи та комплектуючі до них звільнені від оподаткування і мита. Проте не для фізосіб, які часто донатять на ЗСУ вже безпосередньо деталями, закуповуючи їх власним коштом чи за рахунок зборів.
Умовно, замовлення на AliExpress комплектуючих на $100 з урахуванням мита на ПДВ дасть здорожчання на $32. Розрахунки на те, що вітчизняні виробники швидко зможуть налагодити виробництво товарів, які зараз закуповують за кордоном, ніхто навіть не намагається зробити. Але й контраргументів щодо застосування ПДВ і мита — десятки.