Песійна реформа: уряд оприлюднив проєкт закону

Питання пенсійної реформи — більш ніж нагальне.

 

По-перше, в Україні налічується близько 10 млн пенсіонерів, по-друге, хоча середня пенсія в нашій країні становить майже 5 тис. грн, видатки на пенсію залишаються просто шаленими — в бюджеті на 2025 рік вони закладені у розмірі 780,9 млрд грн.

 

Пенсійна система є однією з найбільш консервативних у структурі держави, тож норми чинного закону на 80% залишаються, вимоги для отримання пенсії змінювати також не будуть.

 

Для заслуженого відпочинку необхідно мати 35 років трудового стажу (у разі виходу на пенсію в 60 років) або принаймні 15 років стажу (для виходу в 65 років). 

 

Якщо задумане Мінсоцполітики вдасться, в Україні запрацює трирівнева пенсійна система, де перший рівень — солідарна пенсія, другий — обов’язкова накопичувальна, третій — добровільна накопичувальна.

 

Також окремо пропонується нараховувати професійні пенсії — це доплати, відомі зараз як спецпенсії. Реформа солідарного рівня пенсійної системи передбачає дві складові: страхову (нині отримують пенсіонери в Україні) та базову пенсії. 

 

Розмір базової буде однаковим для всіх пенсіонерів — 30% від мінімальної зарплати після вирахування з неї податків. 

 

Якщо пенсійна реформа запрацює у 2025 році, то розмір базової пенсії становитиме 1 тис. 848 грн (мінімальна зарплата — 8 тис. грн, а після сплати податку на доходи фізичних осіб та нового військового збору — 6 тис. 160 грн).

 

Зрозуміло, що пропозиція базової пенсії для всіх (і тих, хто ні дня не працював, і тих, хто отримує високу пенсію, як, наприклад, судді) має вигляд політичної подачки на кшталт чергової тисячі гривень, але будемо вважати цю опцію другорядною.

 

Розмір виплати, на яку претендуватиме людина після реформи, — це сума базової та страхової пенсій. 

 

Розрахунок страхової пенсії — у всіх її розмір є і буде різним — повністю залежатиме від внесків (ЄСВ) людини протягом усього життя, але замість громіздких формул «надбавок» запровадять бальну систему.

 

Однозначний плюс проєкту — скасування некоректної норми про індексацію пенсії на зростання інфляції.

 

«На розрахунок індексації, зокрема, впливає інфляція, і в підсумку виходить обернена залежність, — каже заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак. — Коли економіка зростає й інфляція не дуже велика, індексація зменшується, а в часи кризи, за високої інфляції, індексація зростає. Тобто під час кризи пенсії зростають швидше, ніж під час економічного підйому».

 

Згідно з бальною системою, внески конвертуватимуться в бали, підрахунок яких під час виходу на пенсію і дасть змогу визначити розмір виплат.

 

Сплата ЄСВ із середньої зарплати в країні даватиме 10 балів щомісяця, за 35 років — 4 тис. 200 балів. Якщо зарплата менша або більша, то кількість балів відповідно зменшується або збільшується.

 

Вартість бала визначатиме уряд щороку в березні. Формула розрахунку, закладена в законопроєкті, виглядає так: середню зарплату (за даними ПФУ) за минулий рік помножити на коефіцієнт 0,3 й поділити на 4 тис. 200.

 

Зараз вартість бала становила б 1,02 грн. Тож людина, яка завжди отримувала середню зарплату і накопичила 4 тис. 200 балів, отримала б страхову пенсію в розмірі 4 тис. 292 грн.

 

До неї, за планом реформи, додається базова пенсія, що дало б разом 6 тис. 140 грн. Окремо до цієї суми додаються накопичення, які протягом життя зробив пенсіонер. 

 

Але розмір страхової пенсії буде у всіх різним. Наприклад, кравчиня працевлаштована офіційно, її зарплата становить 30 тис. грн.

 

За даними Пенсійного фонду, середня зарплата у вересні 2024 року становила трохи більше 18 тис. грн. Якби нова система розрахунку страхової пенсії вже діяла, то за показником середньої зарплати їй нарахували б 10 балів.

 

Проте оскільки в кравчині зарплата в 1,664 раза вища, то і кількість балів буде пропорційно більшою та становитиме 16,64. І навпаки, при отриманні мінімальної зарплати — 8 тис. грн — за місяць робітнику нарахують лише 4,44 пенсійного бала. 

 

Деякі перехідні положення реформи є досить розмитими. Незрозуміло, як зараховуватимуть роки до впровадження автоматизованої системи (до 2004 року).

 

Але в цілому появу бальної системи фахівці зустріли схвально, адже вона повинна вирішити нагальну проблему: люди, які мають ідентичний трудовий стаж, протягом якого отримували однакові зарплати, проте вийшли на пенсію в різні роки, наприклад, у 2002-му і 2020 роках, мають різні розміри пенсійних виплат. Інколи різниця сягає 50%.

 

Також в уряді планують запровадити передбачений ще 20 років тому другий рівень пенсійної системи — обов’язкові накопичувальні пенсії, які мають запрацювати з 1 січня 2026 року і матимуть винятково індивидуальний характер. У межах реформи кожному працюючому українцю відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця поповнюватимуть роботодавці та держава.

 

У перші три роки реформи кошти зберігатимуться в державному накопичувальному фонді, який керуватиме цими грошима й інвестуватиме їх для того, аби вберегти від інфляції та примножити. Далі кожен громадянин зможе обирати собі приватний фонд. 

 

Доступ до накопичувальних внесків відкриється після виходу на пенсію, тобто в 60 років, за наявності 35 років трудового стажу. Якщо виплати солідарної пенсії припиняються відразу після смерті громадянина, то кошти в накопичувальному фонді залишатимуться у власності особи і їх можна буде передавати у спадок. 

 

Розмір пенсійної виплати з накопичувального фонду становитиме не менше половини прожиткового мінімуму. Якщо людина приєднається до другого рівня пенсійної системи надто пізно та ще не встигне накопичити достатньо коштів для таких виплат, то вона зможе отримати усі свої заощадження одноразовим платежем або спрямувати їх на солідарний рівень (придбавши пенсійні бали). 

 

У перший рік після реформи внесок до накопичувального фонду становитиме 2-3% від зарплати: по 1% за рахунок відповідного зменшення ЄСВ та ПДФО, а ще 1% — добровільний внесок працівника.

 

Щоправда, останній добровільним є лише умовно, адже стягуватиметься автоматично, однак працівник матиме право від нього відмовитися. І в цьому є певна загроза успішності реформи, бо українці, м’яко кажучи, державі не довіряють.

 

«Розрахунки пенсій переводяться на більш прозору схему і базуються не на зарплаті, як сьогодні, а на внесках. Але, знову ж таки, платником ЄСВ залишається роботодавець, а не працівник, чого немає ніде у Європі. Тому прямої зацікавленості працівника в тому, щоб платились кошти на майбутню пенсію, так і не забезпечено», — вважає депутат ВР 6-го скликання Юрій Ганущак.

 

Очікується, що після реформи розміри виплат перерахують за новими правилами, тобто за заробленими балами, та додадуть базову пенсію. Якщо перерахована за новими правилами пенсія виявиться меншою, ніж раніше, то її розмір зменшувати не будуть.

 

Інші доплати — за певний статус особи або особливі умови праці — виведуть із пенсійної системи та перекладуть на державний бюджет. Особливості розрахунку таких пенсій зведуть в один закон «Про пенсії за особливі заслуги», текст якого викладуть у новій редакції.

 

Чи є шанси ухвалити пенсійну реформу? 50 на 50, вважають фахівці. Для парламенту, який зараз перебуває у напівпритомному стані, це питання, на яке немає відповіді.

 

Автори проєкту реформи попередили: «Очікується, що після реформи розміри солідарних пенсій зростуть для 80% українських пенсіонерів». А це потребуватиме додаткових видатків з Пенсійного фонду.

 

Крім того, після запровадження накопичувального рівня пенсій скоротяться надходження як до бюджету ПФУ, так і до державного бюджету. 

 

Невтішна ситуація з демографією, досить песимістичні макророгнози та можливі перепони для реформи — позиція МВФ і Світового банку. Але якщо все «зростеться», то на старості українці зможуть претендувати на виплати, розмір яких перевищуватиме половину їхньої зарплати. Принаймні так обіцяють автори.