Дерусифікація Києва на фінішній прямій

Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення.

Як інформує УМ, про це повідомив Тиміш Мартиненко-Кушлянський у Фейсбуці.

«Проголосовані 12 грудня рішення підсумовують так звану другу (квітень- 2023) та третю (травень-2024) хвилі знеросійщення у місті і мали особливість через те, що кінцеві результати по більшості об’єктів довелось з тих чи інших причин коригувати – так само як з тих чи інших причин були відкориговані результати по частині об’єктів з першої хвилі знеросійщення у червні-липні 2022 року. Процес фіналізації рішень був непростим і особисто я дуже радий, що цей масив “складних" питань вдалось вирішити ще у році 2024-му і не тягнути їх у рік 2025-ий», - написав Мартиненко.

Отже, на мапі Києва відбулись такі зміни:

 Вулиця Крилова (Дарницький район, місцевість Бортничі) відтепер (і нарешті!) носитиме ім’я Наталії Кобринської – видатної української письменниці, однієї з організаторок та видатних діячок українського жіночого руху. За останні 2,5 роки кияни на кожному етапі подавали пропозиції увічнити цю видатну українку у назвах різних об’єктів міста. На території Бортничів ім’я Кобринської чудово доповнить розмаїття назв на честь видатних українських літераторів. Крім того, раніше у цій місцевості вже з’явився провулок, названий на честь Христини Алчевської – видатної педагогині та діячки жіночого руху на Слобожанщині. Отже, відтепер тут будуть вшановані імена двох видатних захисниць прав жінок з заходу та сходу нашої держави.

Вулицю Пушкіна (Деснянський район, місцевість Троєщина) перейменовано на честь видатної французької художниці та дизайнерки українського єврейського походження Соні Делоне. Творчість Делоне належить до числа найвищих досягнень європейського мистецтва ХХ століття. Вулиця Соні Делоне хоч і скромна за розмірами, утім проляже на Троєщині, топоніміка якої традиційно вшановує історичні зв’язки між Україною та Францією (тут вже містяться вулиці Оноре де Бальзака, Сержа Лифаря, Гійома де Боплана).

Вулицю Мельниченка (Святошинський район, місцевість Скарбовий ліс) перейменовано на честь Тараса Бульби-Боровця – одного з легендарних борців за незалежність України у ХХ столітті, засновника Української Повстанської Армії. До речі, попри стереотипи та хибні уявлення, які дехто намагається поширювати, вулицю Мельниченка перейменували не тому, що Іван Мельниченко був червоноармійцем, а тому, що не має стосунку до звільнення Києва від нацистів. Так, Мельниченко – українець, але воював проти нацистів і загинув на території Білорусі, отже там його пам’ять і варто увічнювати. Не зрозуміло що його ім’я робило у топоніміці нашого міста.

Вулиця Пржевальського (Солом’янський район, місцевість Совки) тепер називатиметься на честь Андрія Норова – Героя України, який віддав життя у ході оборони Києва від російських загарбників у березні 2022 року. Зокрема, Норов керував обороною Київської ГЕС.

Вулицю Лермонтовську (Шевченківський район, місцевість Лук’янівка) перейменовано на честь відомого українського співака Володимира Турця.

Вулиця Олександра Блока (Святошинський район, місцевість Скарбовий ліс) носитиме нову назву на честь Майка Йогансена – одного з найвідоміших українських поетів та письменників доби “Розстріляного відродження".

Парк “Таращанець" (Дарницький район, місцевість Нова Дарниця) нарешті перейменовано на Кримський парк. На практиці це означає, що через майже 6 років ми закінчили формування кримського топонімічного пантеону на території Нової Дарниці. Тепер вулиці Ялтинську, Сімферопольську і Севастопольську на території місцевості перетинають вулиці Ісмаїла Гаспринського та Геннадія Афанасьєва. А всередині цих кварталів маємо Кримський парк та сквер Павла Горянського.

Крім того, за загальною процедурою низка вулиць, безіменних об’єктів та скверів здобули назви на честь полеглих українських героїв Дмитра Захарчука, Любомира Бордуна, Сергія Васильчука. А безіменний сквер по вулиці Солом’янській перед Центральним державним історичним архівом набув назву на честь Андрія Жованика – одного з найвідоміших захисників-киян, який мешкав просто неподалік від цього місця.

«Що далі? Процес знеросійщення топоніміки Києва добігає кінця. Надалі киян чекає ще один раунд голосування за нові назви низки об’єктів з попередніх хвиль голосувань, які, у силу різних обставин (переважно через незгоду родичів), досі неможливо було реалізувати. Цей етап ми закриємо вже у 2025-му році.

Дякую усім, хто підтримує українізацію публічного і символічного простору Києва. Пишаюсь тим, що наше місто у процесі дерусифікації, по суті, створило стандарт якості для країни. Топонімічні зміни, які ми зараз спостерігаємо, сприятимуть відродженню української культури та зміцненню нашої локальної і національної самосвідомості, без чого сильна громада, як і сильна держава – неможливі», - резюмував пан Тиміш.

Додамо, що Тиміш Мартиненко-Кушлянський - дослідник історії Києва, член комісії з найменувань при Київському міському голові, громадський діяч.

Як повідомляла УМ, Деколонізація мапи України почалась: імперських назв стало на 331 менше.