Агроекосистеми зі смарт-технологіями: український досвід підвищення родючості ґрунтів зацікавив Китай

Приїзд академіка НААН України, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України Миколи Патики до китайського Університету Ліньї, який у складі команди викладачів цього українського вишу проводив тут заняття з ряду дисциплін, став яскравою подією в освітньому і науковому житті обох університетів. Університет Ліньї — один iз найстаріших і найбільших вишів провінції Шаньдун.

 

Сьогодні тут працюють 3 тисячі викладачів, навчаються понад 50 тисяч студентів, функціонують 6 кампусів із загальною площею понад один мільйон квадратних метрів, 24 школи та 2 філії. Немаленький такий партнер українського вишу!

 

На знак визнання наукових здобутків та внеску в розвиток сільськогосподарської науки Миколі Патиці присвоєно звання почесного професора Університету Ліньї. І вже в цьому статусі він виступив на засіданні його вченої ради і представив глибоку доповідь на актуальну тему — «Ризосфера рослин: ґрунтові мікроорганізми, функції, родючість, смарт-агроінженерія біологічних систем», яка викликала жвавий відгук у китайських учених і студентів.

 

Тут підкреслено важливість отримання сучасних знань за напрямом складної взаємодії рослин і ґрунтових мікроорганізмів, їх ролі у формуванні родючості ґрунтів та перспектива використання смарт-технологій у сільському господарстві, акцентовано увагу на пріоритеті вивчення ризосфери як унікальної екосистеми, де відбуваються головні процеси, що визначають здоров’я та продуктивність рослин.

 

Особлива увага — різноманітності ґрунтів та їх впливу на діяльність мікроорганізмів. Микола Патика представив результати власних досліджень, які свідчать про те, що взаємодія рослин і мікроорганізмів є одним з найважливіших факторів, що визначають продуктивність та якість сільськогосподарської продукції.

 

Китайські колеги висловили глибокий інтерес до розвитку освітньо-наукового напряму ґрунтової мікробіології та запропонували розширити співпрацю з українськими науковцями. Це відкриває нові перспективи для розвитку наукового співробітництва між Україною та Китаєм у сфері сільського господарства. Ключові напрями — спільні наукові дослідження з вивчення ризосфери рослин, ґрунтової мікробіології та біоінженерії, обмін студентами, створення спільних лабораторій для проведення наукових досліджень у галузі сільського господарства, розробка нових технологій для підвищення родючості ґрунтів та створення стійких агроекосистем. 

 

Єлізавета МАХОНЮК, студентка 3-го курсу спеціальності «Журналістика», НУБіП України