Рахункова палата виявила системні проблеми та недоліки в роботі Мінкульту 2020-2023 роках

Понад півмільярда гривень на реалізацію державних політик неефективно використало Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Як інформує УМ, про це свідчать опубліковані результати аудиту роботи міністерства протягом 2020-2023 року, повідомляє Рахункова палата України.

У дослідженні виявилося, що Мінкульт не зміг забезпечити виконання цілей через "низьку якість управління". У бюджетній програмі, що нараховувала 521,8 мільйона гривень, передбачалося:

забезпечити громадянам приналежність до єдиного культурного простору;

зробити доступними культурні послуги;

зменшити обсяг маніпулятивного контенту.

"Розроблено лише 31% нормативно-правових актів, передбачених планами пріоритетних дій Уряду та планом роботи Міністерства на 2023 рік. Зокрема, так і не було розроблено Стратегію розвитку культури та план заходів з її реалізації, не затверджено окремих нормативних документів, які б визначали перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері інформаційної безпеки України", – звернули увагу експерти Рахункової палати.

Також, за словами аудиторів, Мінкульт не мав безперервного процесу планування свого бюджету, моніторингу і звітування про реалізовані проєкти: "Звіти про виконання планів роботи за 2020-2022 роки не були затверджені Міністром, що свідчить про низьку якість управління загалом".

Міністерство не створило "дієвої системи моніторингу" динаміки кількісних і якісних змін у сфері культури та інформаційної політики, а загалом його структурні підрозділи виконали лише 40% запланованих робіт.

Також у Рахунковій палаті звернули увагу на те, що ці структурні підрозділи були укомплектовані лише на 25-60%:

"Неналежна компетенція фахівців з питань реформ стала однією з причин виконання заходів з формування державної політики лише на 31 %. За таких обставин на виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи фахівцям з питань реформ та нарахувань на неї нерезультативно використано 58,4 млн гривень. Все це спричинило поглиблення безсистемності керівництва та управління в цій сфері й унеможливило виконання повною мірою поставлених завдань".

Крім того, Мінкульт не забезпечує контроль за ефективністю управління об’єктами державної власності. Через це з’явилася розбіжність у фінансовій звітності – 9,8 мільярда гривень.

Рахункова палата порекомендувала міністерству культури та стратегічних комунікацій доопрацювати недоліки, через які державний орган діяв неефективно. Держсекретар міністерства Олег Куроченко погодився з висновками аудиторів.

Аудитори наголосили, що від початку проведення дослідження Міністерство культури почало з’ясовувати причини розбіжностей у бухгалтерському обліку та звітах. Також вже затвердили "Порядок формування, затвердження та моніторингу виконання Плану роботи Міністерства культури та інформаційної політики України" за наказом Мінкультури від 23.04.2024.

Проєкт Зведеного державного бюджету на 2025 рік передбачає незначне зменшення видатків на культуру і мистецтво – на 0,4%. Але без урахування зростання цін та девальвації гривні.

Як звернула увагу Голова Правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак в авторській колонці УП.Життя, станом на "до повномасштабного вторгнення", на 2021 рік, видатки на культуру були 23936,3 млн.грн., а на 2025 плануються на рівні 24935,4 млн.грн.

В плані на 2024 рік обсяг фінансування культури з державного бюджету становив 6 млрд 174,1 млн. В проєкті на 2025 – 5 млрд 260,1 млн. Очікується зростання фінансування з місцевих бюджетів, яке в 2024 планувалося на рівні 18 млрд 861,4 млн., а в 2025 передбачається 19 млрд 675,3 млн.

Як повідомляла УМ, Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України.