Війна триває і на фронті, й у наших серцях. І ми маємо боротися за кожного оборонця, який потрапив у російський полон, — доки всі не повернуться додому.
Про все це розповідає документальний фільм «Люди зі сталі» (People of Steel), який нещодавно представляли у Києві на закритому показі в Українському домі.
У фільмі йдеться про героїчну оборону Маріуполя у війні, яку росія розпочала проти нашої держави ще 2014 року.
Тоді Маріуполь відстояли і місто почало розквітати на очах. Це була візитівка Донбасу, що дуже розлючувало ворога з-за «порєбріка».
Спеціально для фільму український художник Матвій Вайсберг створив графічну серію малюнків «Хроніки війни».
Є там ілюстрації про Маріуполь та «Азовсталь» й інших митців, а також Катерини Прокопенко — дружини командира.
Із 24 лютого 2022 року в повномасштабний період російсько-української війни розпочалася 86-денна оборона Маріуполя. Тримали її мужні оборонці «Азовсталі».
Ці дні дали резерв часу для ЗСУ й можливість дати гідну відсіч окупантам на інших напрямках ціною життів півтори тисячі наших воїнів і близько 100 тисяч мешканців міста, йдеться у фільмі.
Тоді п’ять тисяч українських воїнів протистояли 20-тисячній армії окупантів і знищили 6,5 тисячі орків. А після тих 86 героїчних днів були полон за наказом командирів для збереження життів і теракт в Оленівці, де перебували українські бранці, понад пів сотні яких загинули.
Далі — боротьба за повернення «азовців» з російського полону. Тож нині, як зазначив музикант, фронтмен гурту «Мандри» і режисер цього фільму Сергій Фоменко, головна місія «Людей зі сталі» — звільнити захисників.
Це фільм стратегічного значення. І його треба показувати, аби тема пройшла через душі багатьох глядачів.
До речі, як зауважила голова Асоціації захисників «Азовсталі» Катерина Прокопенко, дружина командира Дениса Прокопенка, досі на державному рівні не встановлено День пам’яті загиблих у Оленівці.
Пані Катерина також розповіла, що достукатися до міжнародних організацій, таких як Червоний Хрест, ОБСЄ чи ООН, фактично неможливо.
Так, зустрічі відбуваються, але вони переважно для галочки, аби виставити пост у соцмережі та поспівчувати, і дуже мала кількість зацікавлених, зауважує Катерина, щось робити конкретно.
Сергій Фоменко каже: «Війна за Україну, битва за Маріуполь, історії людей цієї битви — це героїчна, страшна, надихаюча і болюча тема водночас. «Люди зі сталі» — це про дух, відповідальність, чесність і правду. І цю правду — про російські військові злочини в Україні, про героїзм і мужність наших людей — «Людей зі сталі» — мають бачити і чути люди в усьому світі! Щоб кожен день тримати фокус уваги на Україні, щоб зробити все можливе і неможливе для звільнення з пекла полону наших героїв».
Робота над фільмом почалася в грудні 2022-го, завершилася наприкінці червня нинішнього року. У липні-серпні в межах комплексного проєкту «Культура vs війна» відбулися покази стрічки у Франції, Іспанії та Польщі. У Страсбурзі її подивилися представники десятків країн світу.
«Люди зі сталі» стали першим фільмом документального авторського циклу «Між світлом і злом». Натепер уже відзнятий і частково змонтований матеріал «Маріупольського щоденника» про події по інший бік азовстальських стін, у самому місті. Також збирають матеріал до ще двох фільмів.
Марина КРИВДА