Фронтмен гурту «Мандри» Сергій Фоменко став режисером фільму про захисників Маріуполя

16.10.2024

Презентація фільму в Києві. Сергій Фоменко — у центрі. (Фото з fb-сторінки Evgeny Sosnovsky.)

Війна триває і на фронті, й у наших серцях. І ми маємо боротися за кожного оборонця, який потрапив у російський полон, — доки всі не повернуться додому.
 
Про все це розповідає документальний фільм «Люди зі сталі» (People of Steel), який нещодавно представляли у Києві на закритому показі в Українському домі. 
 
У фільмі йдеться про героїчну оборону Маріуполя у війні, яку росія розпочала проти нашої держави ще 2014 року.
 
Тоді Маріуполь відстояли і місто почало розквітати на очах. Це була візитівка Донбасу, що дуже розлючувало ворога з-за «порєбріка».
 
Спеціально для фільму український художник Матвій Вайсберг створив графічну серію малюнків «Хроніки війни».
 
Є там ілюстрації про Маріуполь та «Азовсталь» й інших митців, а також Катерини Прокопенко — дружини командира.
 
Із 24 лютого 2022 року в повномасштабний період російсько-української війни розпочалася 86-денна оборона Маріуполя. Тримали її мужні оборонці «Азовсталі».
 
Ці дні дали резерв часу для ЗСУ й можливість дати гідну відсіч окупантам на інших напрямках ціною життів півтори тисячі наших воїнів і близько 100 тисяч мешканців міста, йдеться у фільмі. 
 
Тоді п’ять тисяч українських воїнів протистояли 20-тисячній армії окупантів і знищили 6,5 тисячі орків. А після тих 86 героїчних днів були полон за наказом командирів для збереження життів і теракт в Оленівці, де перебували українські бранці, понад пів сотні яких загинули. 
 
Далі — боротьба за повернення «азовців» з російського полону. Тож нині, як зазначив музикант, фронтмен гурту «Мандри» і режисер цього фільму Сергій Фоменко, головна місія «Людей зі сталі» — звільнити захисників.
 
Це фільм стратегічного значення. І його треба показувати, аби тема пройшла через душі багатьох­ глядачів.
 
До речі, як зауважила голова Асоціації захисників «Азовсталі» Катерина Прокопенко, дружина командира Дениса Прокопенка, досі на державному рівні не встановлено День пам’яті загиблих у Оленівці.
 
Пані Катерина також розповіла, що достукатися до міжнародних організацій, таких як Червоний Хрест, ОБСЄ чи ООН, фактично неможливо.
 
Так, зустрічі відбуваються, але вони переважно для галочки, аби виставити пост у соцмережі та поспівчувати, і дуже мала кількість зацікавлених, зауважує Катерина, щось робити конкретно. 
 
Сергій Фоменко каже: «Війна за Україну, битва за Маріуполь, історії людей цієї битви — це героїчна, страшна, надихаюча і болюча тема водночас. «Люди зі сталі» — це про дух, відповідальність, чесність і правду. І цю правду — про російські військові злочини в Україні, про героїзм і мужність наших людей — «Людей зі сталі» — мають бачити і чути люди в усьому світі! Щоб кожен день тримати фокус уваги на Україні, щоб зробити все можливе і неможливе для звільнення з пекла полону наших героїв».
 
Робота над фільмом почалася в грудні 2022-го, завершилася наприкінці червня нинішнього року. У липні-серпні  в межах комплексного проєкту «Культура vs війна» відбулися покази стрічки у Франції, Іспанії та Польщі. У Страсбурзі її подивилися представники десятків країн світу.
 
«Люди зі сталі» стали першим фільмом документального авторського циклу «Між світлом і злом». Натепер уже відзнятий і частково змонтований матеріал «Маріупольського щоденника» про події по інший бік азовстальських стін, у самому місті. Також збирають матеріал до ще двох фільмів. 
 
Марина КРИВДА