Воїн-археолог Юрій Ревера. (Фото: Рятівна археологічна служба)
Захисник зі Львова, співробітник Науково-дослідного центра «Рятівна археологічна служба» Юрій Ревера поліг за Україну на Донецькому напрямку.
Воїну-історику був 51 рік.
Як інформує Україна молода, про це повідомили у Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба" 30 серпня.
Пан Ревера був активним учасником Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і в 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України.
«Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту…
Загинув на Донеччині 27 серпня 2024 року. Віддав своє життя за Незалежність України!», - йдеться у повідомленні.
Колектив Рятівної археологічної служби висловлює щирі співчуття рідним.
Археолог Юрій Ревера здобув вищу освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю "Історія України" (1992-1998).
Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році й працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.
Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру.
Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України.
Наприклад, експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення рф, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля …
«Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор.
Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – «Граф», - задують про Героя колеги.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>