Псевдо «укронацисти»: в Австрії викрито мережу ФСБ
У Європі росія створила масштабну дезінформаційну мережу, яка найактивніше діяла в Австрії, з метою дискредитації українців та України. >>
Європейський парламент. (Фото: Associated Press)
У Європейському союзі в неділю, 9 червня, стартував заключний день голосування на виборах до Європейського парламенту. Це останній і головний день із чотириденного циклу голосування, яке стартувало в четвер, 6 червня.
Свої голоси сьогодні віддадуть громадяни 21 держави-члена, зокрема Франції та Німеччини — вони скерують до Європарламенту найбільшу кількість депутатів: 81 та 96 відповідно.
Голосування відкрилося ще у Польщі, Іспанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Кіпрі, Данії, Естонії, Фінляндії, Греції, Угорщині, Литві, Люксембурзі, Португалії, Румунії, Словенії та Швеції.
Водночас у Італії сьогодні триває вже другий день виборів. Премʼєрка Джорджа Мелоні значно випереджала своїх суперників напередодні. За прогнозами, її партія претендує на приблизно 70 місць. Якщо її ультраправа партія «Брати Італії» здобуде значну перемогу, Мелоні може мати успіх на виборах наступного президента Європейської комісії.
Тим часом, за прогнозами Politico, праві та ультраправі депутати можуть суттєво посилити свої позиції у порівнянні з результатами попередніх виборів до Європарламенту у 2019 році. У ФРН опитування пророкують «Альтернативі для Німеччини» 14% голосів — більше будь-якої партії, що входить до правлячої коаліції.
Водночас найбільшою фракцією ймовірно залишиться правоцентристська і проукраїнська Європейська народна партія. Їй пророкують приблизно 170 місць. Її кандидатка Урсула фон дер Ляєн з Німеччини спробує переобратись на пост президентки Єврокомісії, однак не гарантовано, що їй це вдасться.
Європейський парламент заявив, що оприлюднить результати екзитполу по всьому ЄС приблизно о 21:30 за Київським часом, а перший попередній результат — після опівночі за київським часом.
Тим часом, у Бельгії сьогодні проходять потрійні вибори. Окрім як до Європарламенту, бельгійці обирають ще й депутатів до національного парламенту і регіональні законодавчі органи.
На федеральному рівні правляча коаліція на чолі з прем`єр-міністром Александером де Кро може втратити більшість. До коаліції входять соціал-демократи, Зелені, ліберали і християнські демократи.
Водночас на посилення позицій, за прогнозами, може розраховувати права партія «Фламандський інтере», яка виступає за незалежність Фландрії, обмеження імміграції та збереження «традиційних фламандських цінностей», пише Deutsche Welle.
Європейський парламент — це законодавчий орган Європейського Союзу, який є важливим майданчиком для політичних дебатів, ухвалення рішень і законів, що обовʼязкові для всіх країн блоку. Він контролює Європейську комісію, яка є виконавчим органом, та затверджує її президента. І найголовніше — депутати ЄП голосують за бюджет ЄС.
Водночас, на відміну від національних парламентів, європарламентарі не мають законодавчої ініціативи і разом з Радою ЄС голосують за документи, які готують у Єврокомісії. Вони лише можуть вносити поправки чи певні зміни до готових документів.
ЄП заснували у 1958 році, а з 1979-го вибори до нього відбуваються кожні пʼять років. Депутатів до законодавчого органу ЄС обирають громадяни 27 країн — членів блоку, аби обранці представляли їхні інтереси.
Загальна кількість представників у Європарламенті для кожної держави ЄС вираховується за так званим «принципом дегресивної пропорційності». Простими словами, депутат Європарламенту від великої країни представляє більше людей, ніж депутат Європарламенту від малої країни. Це дозволяє меншим за розміром державам мати більше депутатів, ніж вони мали б за «чесним» пропорційним розподілом.
Як і зазначалося раніше, Європарламент — один із ключових органів в ухваленні рішень і розподіленні бюджету ЄС. Наприклад, панування в ньому проросійських політиків могло б означати послаблення європейської підтримки України.
Як повідомляла УМ, Україна ризикує втратити допомогу ЄС після виборів до Європарламенту.
У Європі росія створила масштабну дезінформаційну мережу, яка найактивніше діяла в Австрії, з метою дискредитації українців та України. >>
Президент Володимир Зеленський у зверненні до Коаліції охочих закликав до забезпечення гарантій безпеки України, співпраці у межах програми PURL і якнайшвидшого руху вперед у питанні використання заморожених російських активів. >>
У Львові 11 грудня на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето. >>
Президент США Дональд Трамп вважає, що Україна має провести президентські вибори, оскільки минуло багато часу з попереднього голосування. >>
У Лондоні під час виступу 8 грудня Фрідріх Мерц заявив, що має сумніви щодо змісту окремих документів, які Сполучені Штати передають європейським партнерам у межах перемовин про досягнення миру в Україні. >>
Лондон 8 грудня стає політичною точкою збору Європи: прем’єр Великої Британії Стармер приймає Зеленського, Макрона та Мерца. Європейські лідери терміново консолідуються >>