День пам’яті Андрея Шептицького: 80 років тому помер праведник-митрополит, фото
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається.
З вересня 2023 року Православна церква України офіційно перейшла на новоюліанський календар.
Відповідно, деякі важливі церковні свята посунулись на 13 днів у порівнянні зі старим календарем.
Цьогорічне Різдво в Україні відзначатимуть 25 грудня — разом з переважною частиною християнського світу.
Водночас при схваленні переходу на новий календар у ПЦУ зазначали, що віряни можуть відзначати церковні свята як за новим, так і старим календарями, однак Різдво 7 січня нині вже не є офіційним державним святом.
Насправді більшість православних, католиків і греко-католиків святкують Різдво Христове в один день — 25 грудня. Ця дата вважається умовним Днем народження Ісуса Христа, попри її відсутність у Біблії та в жодному іншому релігійному документі.
Як пояснюють деякі історики, стародавні римляни традиційно відзначали 25 грудня як свято «Непереможного Сонця»: саме тоді, за звичаєм, темрява відступала, а світловий день починав збільшуватися. При відході від язичництва цього дня започаткували народження «Правдивого сонця» — Ісуса Христа.
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається. Однак за різними календарями: на Заході — здебільшого за григоріанським, а, приміром, у росії, Грузії, Сербії та (до недавнього часу) Україні — юліанським, неточність якого нині поглибилася на 13 днів.
Українські землі, які тривалий період були у складі російської імперії, жили за старим юліанським календарем. За цим стояли, як не дивно, політичні мотиви: «Католик православному не брат».
Власне, в ПЦУ і пояснюють перехід України до григоріанського календаря прагненням повністю відокремитися від традицій російської церкви.
До того ж більшість православних церков уже давно послуговуються більш точною системою літочислення — новоюліанською.
Дискусії про це тривали давно, однак із початком повномасштабної війни росії частка наших громадян, котрі не хочуть святкувати Різдво в один день із сусідом-убивцею, збільшилася.
Новий календар ПЦУ та УГКЦ майже збігається з григоріанським у римо-католиків (окрім правил обчислення Великодня). Тож цьогоріч Україна разом із цивілізованим світом святкуватиме Різдво належним чином — до Нового року.
Валерія МУСХАРІНА
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. >>
Один із екземплярів Конституції США, який надрукували 237 років тому й надіслали до Північної Кароліни для ратифікації, продали на аукціоні. >>
Дослідження історії рідного краю та життя видатних земляків — важливий аспект пізнання свого коріння, збереження національної пам’яті, розуміння національної ідентичності, усвідомлення повної картини історичних подій у країні. >>
Ініціативу Національного банку України (НБУ) змінити назву розмінної монети з "копійок" на "шаги". підтримує Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович. >>
1 жовтня, коли в Україні відзначали одразу кілька свят — Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та інші, — було дуже велелюдно у Володарці, що на Київщині. >>