Минуло два тижні, як безславно завершився так званий «марш справедливості на москву» євгенія пригожина. Коментарі з цього приводу висловили всі хто бажав, починаючи від вітчизняних і зарубіжних політиків і закінчуючи різними експертами. Повторювати не буду, все це можна знайти в Інтернеті.
Так званий «путч» пригожина, я назвав коротко — «ПУК кухара путіна», який навоняв на всю росію і світ, налякавши багатьох його лідерів. Дожилися — пригожин «пукнув», а у політичних лідерів ведучих країн світу штани стали мокрими. Білизну міняли декілька разів на день, щоб не смердіти, поки «кухар» йшов на Білокам’яну.
А ще називають себе «сильними світу цього…». Сміх і гріх.
Зверну увагу на одну обставину. Ті, хто давали коментарі і оцінки так званому «путчу» («заколоту», «спробі державного перевороту» і т. п.), не давали характеристики поведінки пригожина, не аналізували його психологічний портрет і психотип в порівнянні з путіним, які майже однотипні. Про це Ви можете послухати в моєму інтерв’ю на ютуб каналі (спецпроект Сергія Мамаєва) «Розпад росії уже почався».
Мотивація поведінки
Зауважу, що в основі мотивації поведінки людини, скоєння нею тих чи інших дій (вчинків) лежать сформовані ще з дитинства ті чи інші риси її характеру, отримані психічні травми, різні фобії, з якими особі приходиться боротися все своє життя або змиритися і пливти за течією долі. Рано чи пізно такі особи становляться ПСИХОПАТАМИ. У випадку захоплення ними державної влади (в тому числі шляхом демократичних парламентських і президентських виборів), вони становляться найбільшою небезпекою не лише для свого суспільства, а й для сусідніх країн (Сталін, Гітлер, путін).
Історія знає багато осіб, які відносяться, як путін і пригожин, до категорії психопатів. Наприклад, Калігула, Нерон, Гітлер, Ленін, Троцький, Сталін, Мао Цзедун, серійні вбивці Чикатило, Джон Вейн Гейсі, Джеффі Дамер.
Чому, наприклад, про справжню біографію путіна, починаючи з дитинства, офіційно не повідомляють ні в росії, ні на Заході, сподіваюся, зрозуміло всім. Після смерті путіна світ дізнається про нього багато чого такого, що нині так старанно приховується з його справжньої біографії. І постане запитання: як могло трапитися, що «росіяни» стільки років обирають його президентом і таких як він до державної думи (парламенту) росії (партія «Єдіная россія», ЛДПР — покійного Жириновського, КПРФ — Зюганова).
Відповідь на це запитання криється у самих «росіянах» — вони по своєму характеру, менталітету, психотипу такі ж як путін, пригожин, гіркін, патрушев, лавров, шойгу, герасімов і десятки мільйонів їм подібних — ПСИХОПАТИ, в яких закладена майже тисячолітня генетика «рабів, садистів, загарбників, гвалтівників, педерастів, педофілів, мародерів, вбивць, релігійних сатанинських душогубів».
Які були справжні біографії Леніна, Троцького, Свердлова, Ягоди, Єжова, Берії, Сталіна, Брежнєва, Андропова та інших вождів радянської імперії світ дізнавався, як правило, після їх смерті. Подібним чином робили надумані глянцеві біографії німецького фюрера Гітлера, італійського дуче Муссоліні, китайського лідера Мао Цзедуна, лідерів Північної Кореї, диктаторів Чаушеску, Хусейна, Каддафі та інших.
Росія сьогодні — це НЕВИЛІКОВНА душевно і морально хвора країна. Її ЄВТАНАЗІЯ (розвал як СРСР) — це єдиний спосіб врятувати Цивілізацію від ядерної війни, яку погрожує розв’язати «божевільний з ядерною кнопкою» психопат путін і допомогти поневоленим народам отримали статус незалежних національних держав як членів ООН.
Детально про це читайте у моїх статтях, опублікованих в газеті «Україна молода»:
1). «Генетика рабів-загарбників: як радянська влада «зачищала» українців і потім «завозила міста», 14.12.2016
2). «Ми — не брати: як учені довели відсутність "рідства" між українцями і росіянами», 29.03.2017
3). «Москалі-садисти: чому росіяни жорстоко катують українських військових», 07.04.2017
4). «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати»,
Якщо НАТО і світ ще не розуміють, що настав час крайньої необхідності для ЄВТАНАЗІЇ російської федерації, то в даному випадку я нічим не можу їм зарадити і допомогти. Як кажуть в народі: «Якщо тато з мамою не дали, то вже ніхто не дасть» (прислів’я вказує на розумові здібності дорослої людини — світових лідерів країн-членів НАТО, ООН, ЄС, ОБСЄ).
Побачимо, які рішення прийме щодо України, яка рятує Європу від агресора росії, запланований у Вільнюсі на 11-12 липня саміт НАТО — «зоопарк наляканих путіним жирних пінгвінів».
За психотипом як брати
Психологічні портрети (риси характеру) путіна і пригожина і їх психотипи дуже схожі, як у братів-близнюків. Тому я і озаглавив статтю «Педофіл путін і педераст пригожін — звірина морда сучасної росії». Ознайомившись з публікацією, Ви самі переконаєтеся в цьому і зрозумієте, чому пригожин «пішов» на москву і тут же, через пару годин передумав і повернув назад.
Перед Міжнародним трибуналом (якщо він буде створений) або нині діючим Міжнародним кримінальним судом обов’язково постане питання про встановлення психічного стану здоров’я путіна і пригожина та їх осудності. Вони обидва — воєнні злочинці, у яких руки по лікті в крові. Чи можуть вони нести кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, визначене судом, чи до них будуть застосовані примусові медичні заходи лікування у закритій психіатричній лікарні. Це буде залежати від висновків експертів психіатрів.
Судова комісійна психіатрична експертиза щодо путіна і пригожина повинна бути призначена в обов’язковому порядку у зв’язку з їх неадекватною поведінкою. Стверджую це як слідчий, який неодноразово призначав судово-психіатричні експертизи підозрюваним (обвинуваченим), які вчинили тяжкі насильницькі злочини і мали подібну з путіним і пригожиним поведінку.
На поведінку московського фюрера путіна, яка заслуговує уваги психіатрів, психологів, психоаналітиків, вперше я звернув увагу у другій половині 2016 року, коли мені стало відомо, що шамани, чаклуни, відьми, екстрасенси і церковники проводять на сакральних місцях в росії і Україні (зокрема, в Криму – знаю де) відповідні ритуали, щоб возвести путіна в сан «Вселенського Володимира Великого (ВВВ) — Володаря Світу».
Тоді це викликало у багатьох посмішку — містика якась. Я ж до цього поставився серйозно, оскільки знав, що в радянські часи в КДБ діяв цілком таємний відділ «психіатрів-гіпнотизерів» в 4-му Управлінні МОЗ Радянського Союзу, де «зомбували» («програмували») осіб, які мали відношення до вивезення «золота» КПРС за кордон, відкриття там фондів, банків, фірм та фінансування зарубіжних комуністичних режимів.
Дивні самогубства
Почувши по стаціонарному телефону (мобільних тоді не було) певний набір цифр або фразу (код), «об’єкт» вчиняв самогубство (як правило, вистрибував з вікна або балкону багатоповерхівки, падав з мосту або в метро під потяг, кидався під автомобіль, який рухався на великій швидкості), вчиняв «потрібне» вбивство або інші дії, на які він був «запрограмований».
Згідно з офіційними даними, в 1991 році в сховищах Держбанку СРСР не дорахувалися 11 мільярдів доларів США. Не кращими були справи і з золотим запасом країни, з якого в буквальному сенсі випарувалися 2400 тонн дорогоцінного металу. Ці цифри шокували ревізорів, але, як виявилося, все ще гірше.
Станом на 1985 рік у золотому фонді СРСР знаходилися 2400 тонн золота. Всього 6 років знадобилося для того, щоб воно без сліду зникло з найбільш охоронюваних в країні об’єктів. Знайти пропажу не змогли ні спецслужби рф, ні найавторитетніші у світі детективи.
Зникнення золотого запасу компартії Радянського Союзу супроводжувалося дивними смертями. Першою жертвою став Микола Журба, керуючий справами ЦК КПРС, якого знайшли під його ж власними вікнами. Ця людина безпосередньо відповідав за вклади КПРС в зарубіжних банках.
Наступним пішов з життя Георгій Павлов, який займав цю посаду до Миколи Кручини. Павлов випав з балкону. Випав з вікна багатоповерхівки і Кручина (якого я знав особисто), що стало дивним збігом.
Ніяких сумнівів не залишилося після того, як в цьому ж 1991 році загинув Дмитро Лісоволик — завідувач сектором США ЦК КПРС і мав доступ до інформації про «золото партії». Неважко здогадатися, що помер він також, випавши з вікна своєї квартири.
Розслідування показало, що причина смерті всіх чотирьох партійних функціонерів — самогубство (вистрибнули з вікна або балкону своєї квартири).
Таємниця продовжувала вбивати причетних до скарбів КПРС людей і пізніше — хтось гинув у ДТП, хтось від серцевого нападу або інсульту на вулиці, а кого-то вбили, піддавши тортурам. Болісну смерть від рук невідомих прийняв в 1994 році колишній полковник КДБ Леонід Кучерук, який був одним з фігурантів «золотої справи».
***
Мені була відома група екстрасенсів, яка обслуговувала першого президента росії Бориса Єльцина, з яким я був добре знайомий з 1990 року. В силу своєї професії я слухав закриті лекції по психіатрії, психології, фізіономістиці і соціології. Знаю про «активні заходи» спецслужб країн світу, які вони проводять інформаційно-психологічні операції і диверсії проти суспільства і фізичних осіб (політичних, державних, партійних діячів та інших осіб), залежно від поставлених перед спецслужбами задач.
Психічні травми путіна в дитинстві
Наприкінці 2016 року я звернувся до психіатрів, яких знав свого часу по роботі як слідчий і своїх колег по ПАРЄ (2006-2010 рр.), які мали медичну освіту, з проханням провести із спеціалістами у сфері психіатрії і психології заочну неофіційну експертизу стану психічного здоров’я путіна. Вони погодилися за умови не називати їх прізвищ.
Весною 2017 року отримав результати досліджень групи психіатрів і психологів з двох інститутів психіатрії Західної Європи щодо психологічного портрету, психотипу і психічних вад президента росії путіна, який за висновками експертів має явні ознаками шизофренії і педофілії.
Вперше про це опублікував в газеті «Україна молода» за 12 квітня 2017 року під заголовком «Соціопатія, шизофренія, манія величі і педофілія: усе, що відомо про діагнози путіна».
Оприлюднені мною матеріали про психічний стан путіна (з посиланням на висновки неназваних західних, московських і вітчизняних психіатрів) та необхідність фізичного його знищення заради порятунку цивілізації викликали лють і ненависть у Кремлі і п’ятої колони в Україні. На мою адресу посипалися анонімні і неприховані погрози фізичної розправи. Пережив. Проходив не раз через погрози і замахи на життя (див. статтю «Європа — це цінності, за які потрібно боротися»
Обгрунтування правових підстав фізичного знищення президента росії путіна, перелік вчинених ним злочинів і висновки психіатрів щодо його психічного стану здоров’я я направив (у травні 2017, жовтні 2018, січені 2021 року) у Генеральний комітет і Комітет з правових питань ООН, НАТО, ПАРЄ, ОБСЄ і Європарламент.
Також рекомендував світовим лідерам вести переговори з путіним виключно з позиції сили, враховуючи при цьому його психічний стан (психопат) і риси характеру: манія величі, нарцисизм, патологічна брехливість, жадібність, панічний страх смерті (схожі риси характеру має і пригожин).
Згідно з отриманими висновками експертів Західної Європи у галузі психології, психіатрії, фізіології і фізіономістики, президент росії путін у дитинстві зазнав важкої психічної травми в результаті постійних моральних принижень, насильницьких знущань через його фізичну слабкість і «карликовий» зріст (що призвело до появи і розвитку синдрому Наполеона) та відсутність батьківської уваги і тепла (рідного батька поруч не було, виховувала вулиця).
Відсутність уваги і тепла рідних батьків ще більше посилила цю травму. У дитинстві путін був усиновлений ріднею його матері Віри Путіної, яка мала однакове з нею прізвище — Путіни Володимир і Марія, у яких не було своїх дітей. Див. відео про це тут:
Віра Путіна, 1926 року народження, яка проживає в маленькому грузинському селі Метехі, розповіла журналістам, що у 1999 році побачила по телевізору володимира путіна і відразу узнала у ньому свого сина (на той час їй було 72 роки, померла 31 травня 2023 року). На підтвердження своїх слів, вона показала журналістам фотографії володі путіна в дитинстві.
Віра Путіна розказала, що в молоді роки познайомилася з Платоном Прияловим, закохалася в нього і народила від нього сина, якого назвала Володею. Згодом дізналася, що Приялов одружений…
Через рік поїхала на практику в Ташкент, де познайомилася з Георгієм Осіпашвілі, який привіз її в своє село Метехі в Грузії, вони одружилися. Дворічного Володю забрала з собою, до десяти років він проживав з нею і вітчимом. Учився в сільській школі до третього класу. Це підтвердили журналістам і односельці.
Жили дуже бідно, згодом народилася донька — сестра Володі. Чоловік заявив, що не зможе прогодувати її сина, бив його і дуже не хотів, щоб він жив з ними,- стверджує Віра Путіна.
Однолітки Володі постійно знущалися з нього, обзивали байстрюком, часто били, він жив у постійному страху, тому вона і змушена була відвезти сина до своїх батьків (дідуся і бабусі Володі, прізвище яких також Путіни), які проживали у місті Очер Пермської області. Це підтверджується документами місцевої школи, згідно яких у 1959-1960 роках у ній навчався володя путін, за національністю “грузин”, який не говорив російською мовою.
Володимир і Марія Путіни, які проживали в Ленінграді (родом з Тверської області) і значаться офіційними батьками у біографії президента росії володимира путіна, були далекими родичами Путіних, які проживали в Пермській області. У ленінградських Путіних дітей не було — їх двоє синів померли від хвороби у дитячому віці. Оскільки батьки Віри Путіної були похилого віку, вони, на прохання Марії Путіної, віддали Володю ленінградським родичам. Ленінградські родичі усиновили Володю, змінивши йому рік народження, щоб він зміг повторити початкові класи, так як не знав російської мови. Чому не змінили ім’я Володі, вона не знає,- зазначила Віра Путіна.
Навчаючись у школі, путін активно тренувався у секції по самбо/дзюдо. У 16 років, будучі школярем 9-го класу середньої школи №281 м. Ленінграду, володя путін був «втягнутий» в одне з організованих злочинних угрупувань, яку очолював злодій-рецидивіст Леонід Усвяцов (поганяло «Льоня Самбіст» і «Святий»), який повернувся в Ленінград з місць позбавлення волі після відбуття покарання. Неповнолітній путін був у нього на злодійському жаргоні «шісткою», яку ніхто в банді не цінує. Майбутній президент росії був у «злодія в законі» та інших бандитів на «побігеньках».
Під час оперативної розробки злочинного угрупування «Льоні Самбіста» працівники карного розшуку завербували путіна для отримання інформації і присвоїли йому оперативний псевдонім «Уральський». Під цим псевдонімом путін власноручно писав агентурні донесення працівнику карного розшуку, у якого був на обліку і зв’язку. Ватажок банди знав, що Володя — «стукачок» кримінального розшуку, але не ліквідував його. Він диктував неповнолітньому путіну тексти агентурних донесень, які той писав і передавав своєму куратору в міліції.
Після закінчення школи на «трійки» путін у 1970 році був зарахований на юридичний факультет Ленінградського державного університету (за конкурсу 40 абітурієнтів на місце) через спортивну кафедру як перспективний спортсмен самбіст-дзюдоїст за допомогою… невидимої руки Управління КДБ СРСР по Ленінграду і Ленінградській області, в кадрах якого уже знаходилася особова справа агента карного розшуку «Уральського» (путіна).
Ленінградські чекісти працювали професіонально і на перспективу, тримаючи путіна на гачку кримінального компромату, який в будь який момент можна було використати, якби володя викинув який небудь «фортель». Протягом навчання путін приділяв більшість часу тренуванням, змаганням і написанням агентурних донесень на студентів і викладачів, а не навчанню.
По закінченні університету у 1975 році, маючи посередні оцінки, в основному «трійки», путін був призначений оперативним працівником 5-го відділу (який займався переслідування «дисидентів») Ленінградського управління КДБ СРСР, де служив до 1984 року.
Більше про обставини вербовки путіна працівниками карного розшуку і його перебування у банді «Льоні Самбіста» Вам розповість полковник міліції Валерій Кур. У 1994 році міністр внутрішніх справ Володимир Радченко за моєю рекомендацією (як голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією) призначив Валерія Кура начальником Головного Управління боротьби з організованою злочинністю. Згодом полковник Кур створив і очолив Управління кримінальної розвідки МВС України.
Інтерв’ю Валерія Кура «Как 16-летний путин попал в банду Лени Самбиста и стал стукачом».
Зауважу, що вербовка на компроматі була самим надійним і розповсюдженим способом КДБ СРСР.
Наприклад, один із виконавців викрадення і вбивства журналіста Георгія Гонгадзе генерал міліції Олексій Пукач був завербований 3-м Управлінням КДБ УРСР в 1982 році. Пукач був негласним агентом (таємним співробітником) КДБ під оперативними псевдонімом "Солдатов" та "Тіхуша". Вербування Пукача КДБ відбулось під час його служби в київській "сімці" — підрозділі "зовнішнього спостереження" УВС міста Києва. Пукач з колегами по службі вів таємне спостереження за одним з підпільних підприємців Києва. Після одержання підприємцем від свого компаньйона великої суми грошей, Пукач разом з колегами пограбували його. Пукач з колегами не знали, що самі перебували під спостереженням КДБ. Наступного дня Пукачу запропонували таємно співпрацювати з КДБ або бути відданим під суд. Він вибрав співпрацю з КДБ і став негласним агентом Комітету держбезпеки. Після того як Радянський Союз розвалився, а КДБ змінило вивіску на СБУ, Пукач продовжував залишатися агентом СБУ.
Аналогічним способом у 1973 році був завербований і Віктор Медведчук, який, будучи студентом другого курсу юридичного факультету Київського університету вчинив жорстке побиття неповнолітнього і був взятий під варту. Щоб не бути засудженим і не потрапити у місця позбавлення волі, дав добровільну згоду на таємну співпрацю з органами КДБ УСРС по "п’ятій", так званій "дисидентській лінії". Вислужився до статусу «особо цінного агента» під псевдонімом "Соколовський".
Більше про це тут: АДвоКАТ" Віктор Медведчук — агент КДБ "Соколовський": таємниці архіву СБУ і спогади ветеранів КДБ.
Всі дані про дитинство путіна, в тому числі і ті, коли і ким він був усиновлений, в яких школах навчався, як характеризувався, як попав у банду «Льоні Самбіста», як був завербований міліцією, хто його біологічні батьки, дід, бабуся та інші близькі родичі, де вони були під час війни і що робили повинні бути в особовій справі підполковника КДБ СРСР путіна володимира володимировича під грифом “цілком таємно”.
Та швидше за все, путін, ставши директором ФСБ росії в 1998 році, ЗНИЩИВ всі компрометуючі його матеріали, в тому числі і ті, які були встановленні уже під час його служби в органах КДБ (займався педофілією з малолітніми хлопчиками, мав не санкціоновані контакти з представниками західних спецслужб, коли перебував у НДР, а після службової перевірки контррозвідкою КДБ СРСР був відправлений назад у Ленінград).
Родичі Віри Путіної, які проживають з нею, розповіли, що під час президентських виборів у Росії в 2000 році до них приїжджали представники російських спецслужб під виглядом поліції і лікарів, які взяли кров у Віри Путіної для проведення аналізу, забрали всі документи і фотографії володі путіна, після чого поїхали, суворо заборонивши їм спілкуватися з пресою і взагалі говорити про їх візит.
За моєю інформацією, в москві таємно було проведено ДНК-аналіз крові Віри Путіної і президента рф володимира путіна, який засвідчив, що Віра Путіна на 99,9% є його біологічною матір’ю. Зауважу, що аналогічний ДНК-аналіз було зроблено експертами західних спецслужб (яких саме — мені відомо). Їх висновок: Віра Путіна, яка мешкає в селі Метехі в Грузії, є біологічною матір’ю (на 99,9%) президента росії путіна.
Біологічний матеріал путіна (зразки волосся, слини, крові, жиропотові виділення, а також відбитки пальців рук) були добуті агентами спецслужб Заходу ще під час його першої президентської кампанії у 2000 році, а потім для контролю — у 2007–2008 роках. Більше тут
Вини путіна в тому, що він був усиновлений — немає ніякої. Його вина в тому, що він для захоплення влади і утримання її упродовж понад 20-ти років став всесвітнім брехуном, агресором, вбивцею, терористом, воєнним злочинцем, розпалювачем війни в Чечні, Сирії, Грузії, Україні!
Чому про факти реального дитинства путіна офіційно не повідомляють ні в росії, ні Заході, сподіваюся, зрозуміло всім. Після смерті путіна світ дізнається про нього багато чого такого, що нині так старанно приховується. Як, наприклад, приховували справжні біографії Леніна, Зинов’єва, Каменєва, Свердлова, Троцького, Ягоди, Єжова, Берії, Сталіна, Брежнєва, Андропова та інших.
Ні для кого уже не секрет, що Зинов’єв і Троцький були «голубками-гомосексуалістами» у Леніна (всі троє єврейського походження), а Сталін — кримінальний злочинець (вбивця і бандит) і одночасно — агент-провокатор царської охранки (3-го жандармського відділення). Це підтверджено архівними документами, з якими я особисто знайомився в архіві ЦК КПРС у липні 1990 року (тепер це архів президента рф).
ЦІКАВЕ історичне співпадіння — вождь світового пролетаріату Ленін і глава банди ПВК «Вагнер» пригожин були пасивними гомосексуалістами. Детально про «педераста-півня» пригожива — далі в статті. Рекомендую «повару педофіла путіна» — педерасту пригожину відвідати мавзолей Леніна…
В інституті КДБ СРСР путін навчався під прізвищем (псевдонімом) Платов. Про це він розповів в ефірі одного з російських телевізійних каналів в липні 2017 року.
Нагадаю, що рідний батько путіна мав ім’я Платон. Впевнений, що путін знав про нього, тому і взяв співзвучний з його ім’ям Платон псевдонім «Платов».
За маленький зріст (162 см) путіна кликали «недопалком» («окурком»), що дуже його гнітило. Своєчасно не розтоптаний недопалок може призвести до великої світової пожежі…
На початку весни 1990 року після перевірки контррозвідкою КДБ СРСР несанкціонованих контактів путіна з представниками спецслужб Заходу його з «вовчим квитком» повертають з НДР назад в Ленінград на посаду помічника (як офіцера діючого резерву) ректора Ленінградського державного університету Станіслава Меркур’єва з міжнародних питань.
В країні йшли бурхливі демократичні процеси, набували розмаху національно-визвольні рухи, в союзних республіках (в т. ч. і в росії) були прийняті декларації про державний суверенітет. Якби таке «повернення» путіна додому трапилося за часів Андропова або раніше, то чекіста-педофіла за «несанкціоновані таємні контакти з спецслужбами Заходу» за вироком військового трибуналу позбавили офіцерського звання і на десять років відправили б туди, звідки в 1990 році повернувся пригожин — з «місць не таких віддалених» або з тих, «де Макар телят не пас».
У травні 1990 року, після обрання Анатолія Собчака головою Ленінградської міської Ради народних депутатів, путін стає його радником за рекомендацією Меркур’єва. У липні 1991 року путін був призначений головою Комітету зовнішніх зв’язків мерії Ленінграду (з 16 травня 1992 року — Санкт-Петербургу).
Після провалу серпневого 1991 року путчу в Москві, так званого ГКЧП, путін подав рапорт на звільнення з КДБ. Відставка була прийнята. Звільнився чекіст-педофіл у званні підполковника.
З березня 1993 року — путін перший заступник у Собчака і зберігає за собою посаду голови Комітету зовнішніх зв’язків і керує комісією мерії по оперативним питанням.
Знову дивний збіг обставин. У 1990 році, майже одночасно, пригожин і путін повертаються в Ленінград. Перший з місць позбавлення волі після помилування і відбуття покарання, другий — з «вовчим квитком» із-за кордону, де проходив військову службу в ПГУ КДБ СРСР (зовнішня розвідка).
У 1990 – 1996 роках педераст пригожин організував мережу з продажу хот-догів, згодом відкрив і очолив місцеву мережу магазинів і супермаркетів та елітний ресторан, який за рік приніс повноцінний мільйон доларів прибутку.
Педофіл-путін за цей час робить стрімку кар’єру в мерії Санкт-Петербургу і створює жорстку корупційну систему вимагання хабарів з підприємців і бізнесменів за видачу різних ліценцій і дозволів.
За таких обставин (на хабарях) на початку 90-х років минуло століття і познайомилися майбутній президент росії педофіл путін і його «кухар» педераст пригожин (перший вимагав, а другий вимушений був давати хабарі, щоб розвивати свій бізнес. Так було і є в Україні).
Педераста пригожина називають «кухаром» путіна через великий бізнес у сфері харчування, на якому він заробляє на державних підрядах. Згодом корупціонери педофіл путін і педераст пригожин стали воєнними злочинцями по лікті і коліна в крові. Гроші не пахнуть, а криваві – можна відмити…
Пригожин - «опущений» і «півень», або «лижниця женя»
Пригожин Євген Вікторович, 1961 р. н., уродженець Ленінграду, батько якого рано помер. Виховували Євгена мати і вітчим. Батько і вітчим Пригожина були єврейського походження. Вітчим виховував Євгена жорстко, з застосуванням фізичної сили. Аналогічним способом володю путіна виховували два його вітчими (грузинський і ленінградський).
У 1977 році Пригожин закінчив ленінградську спортивну школу-інтернат №62. Займався лижними перегонами (путін — самбо/ дзюдо, обох виховувала кримінальна вулиця).
У листопаді 1979 року Пригожин був засуджений Куйбишевським районним судом м. Ленінграду до умовного терміну за крадіжку. 16-річний путін входив до складу ленінградського злочинного угрупування злодія в законі «Льоні Самбіста», але засудженим не був, оскільки був агентом карного розшуку, а в студентські роки — агентом КДБ під псевдонімом «Уральський». Коли пригожина вперше засудили, путін уже працював в Ленінградському Управлінні КДБ СРСР і «пресував» дисидентів.
У 1981 році Ждановський райсуд Ленінграду приговорив 20-річного пригожина до 13 років позбавлення волі за крадіжку, розбій, шахрайство і втягування неповнолітнього у злочинну діяльність (залучення до заняття проституцією неповнолітніх). Відбував покарання у виправно-трудовій колонії строго режиму.
Зауважу, що під час досудового слідства пригожин поводився досить дивно, не адекватно і агресивно. У зв’язку з цим йому була призначена судово-психіатрична експертиза на предмет його осудності (чи не є він душевно хворим і чи може він відбувати покарання в місцях позбавлення волі) і встановлення психічного стану здоров’я.
Мені удалося ознайомитися з висновками цієї експертизи. Про них далі, коли буду робити порівняльний аналіз психологічних рис характеру та психотипу педофіла путіна і педераста пригожина.
Більшість читачів не знає (про це добре відомо лише працівникам виправних колоній, працівникам карного розшуку і слідчим МВС), що осіб, засуджених за вчинення насильницьких сексуальних злочинів проти неповнолітніх (згвалтування, розтління, примушення до заняття проституцією), «зеківська зона» жорстко карала.
Таку особу (як, наприклад, пригожин) в перші дні перебування на «зоні» жорстко «опускали» — її гвалтували у різний спосіб і перетворювали у «півня» — «табірну повію» за зразком «вокзальної шлюхи» (у кримінальному світі вони відносилися до самої нижчої категорії жінок «легкої поведінки»).
Не минула ця чаша і пригожина. На «зоні» лижника Євгена Пригожина перетворили в «лижницю Женю». Правом «першої шлюбної ночі» скористався «пахан» («авторитет») колонії. Потім «дівчину Женю» регулярно по черзі «ублажали» й інші засуджені. Нерідко для розваги «лижницю Женю» зеки розігрували в карти і пускали по колу як на «лижних гонках». Так пригожин став «опущеним» і «півнем» (пасивним гомосексуалістом).
Щоб якось полегшити своє життя на «зоні» пригожин пішов на співпрацю з адміністрацією колонії — став таємним агентом («стукачем») під псевдонімом «Пітерський». В колонії серед засуджених за пригожиним закріпилося поганяло «лижниця Женя».
На зоні пригожин організував бізнес і був бригадиром групи засуджених, які виготовляли сувенірну продукцію і заробляли непогані гроші по тим часам. Частину коштів він віддавав начальству колонії і «пахану» («авторитету») зони. Давав «відкупні» засудженим, щоб вони «не трахали» його.
У 1988 році «за ударний труд, співпрацю з адміністрацією колонії і становлення на шлях виправлення» педераст пригожин був помилуваний, звільнений з колонії і направлений в колонію-поселення, з якої вийшов у 1990 році і повернувся в Ленінград.
Викладена мною інформація із особової справи засудженого пригожина, яка зафіксована у довідках оперуповноваженого оперативної частини виправно-трудової колонії, де відбував покарання пригожин, з якою мені вдалося познайомитися.
Нагадаю, що в минулому році російський кримінальний авторитет Саша Курара записав відео звернення, в якому розповів, що він відбував ув'язнення разом із пригожиним. Курара стверджує, що пригожин займав найнижче місце в тюремній ієрархії, тобто був тим, кого на сленгу ув'язнених називають "опущеними". Крім того, теперішній олігарх вступав у гомосексувальні зв'язки у пасивному стані з іншими в'язнями, тобто був так званим "півнем".
«Хочу приєднатися до Гріші Московського і додати від себе. Справа у тому, що мене звати Саша. Відомий як Саша Курара. І я хочу довести до вашого відома, що конкретно з євгеном пригожиним ми відбували покарання в одній "командировочці". Так ось — пригожин це педераст с у повному смислі цього слова. пригожин — це ображений, який мав своє місце і знав своє місце, та погодився з цим. А тепер ви, які йдете до цього ПВК "Вагнера", стаєте під прапор педераста, вами командує педераст і ви прирівнюєте себе до педераста. Навіть не те що прирівнюєте — ви стаєте нижче, ніж педераст… Згадай, Женю, півень йоб*ний, як тебе гнобили", — розповідає кримінальний авторитет Саша Курара
Читайте також статтю «Скандал із пригожиним: "опущений" і "півень"
У кримінальному світі такі звинувачення можуть коштувати втрати авторитету та впливу на ув'язнених, яких масово набирають до лав російської армії.
Як слідчий МВС (1976 – 1983) поясню, що таке кримінальна ієрархія. Вона розвинулася за часів СРСР, існує й досі і передбачає поділ всередині в'язниці засуджених на касти. На вершині цієї піраміди перебувають так звані злодії в законі (авторитети) завдяки своїм грошам та зв’язкам, внизу ж — ув'язнені за зґвалтування, педофілію, розтління і втягування неповнолітніх дівчат в заняття проституцією.
Найнижча каста "опущених" або ж "ображених" — дикий феномен, їх принижують та б’ють, ґвалтують, через що їх також називають "півнями". До кола обов'язків "опущених" входить виконання найбруднішої роботи, такої як миття туалетів, чищення каналізації. Розмови з представниками інших каст мають бути обмеженими, а спілкування з найнижчою кастою («опущених») для іншого ув'язненого може призвести до втрати авторитету.
Як повідомляє російське видання "Медіазона", справа щодо порушення прав ув'язнених, яких віднесли до касти "опущених" дійшла навіть до Європейського суду з прав людини.
Стаття, за якою сидів пригожин (розтління і втягування неповнолітніх дівчат в заняття проституцією), підходить під цю класифікацію тюремних каст. Однак тут з'являється ще одна цікава деталь: російський кримінальний авторитет Саша Курара призначив "стрілку" пригожину та будь-кому, хто захоче заперечити сказані ним слова. За тюремними звичаями, названий "півнем" сам стає кандидатом в "опущені", оскільки вважається, що він погодився з цим і ніяк не заперечив.
Відповіді пригожина на заяву Саші Курари у соціальних мережах я не знайшов.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС “Європа – союз цінностей”, народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант
ПРОДОВЖЕННЯ читайте тут