«Генерали проти «Вовчиці» або поза «трьох мавп» щодо здачі півдня України-3

ПРОДОВЖЕННЯ. Попередню частину читайте тут. 

«Зона безвідповідальності»

З липня 2019 по серпень 2021 року командувачем Оперативного командування "Південь" був генерал-майор Ігор Палагнюк.  У серпні 2021 року начальник штабу — перший заступник командувача ДШВ ЗСУ (2016 -2021) Герой України (2016) генерал-майор Андрій Ковальчук був призначений командувачем ОК «Південь».  

Особовому складу його представив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.

При прийомі ОК «Південь» попередній командувач Палагнюк зобов’язаний передати Ковальчуку всі накази, директиви, розпорядження, які надійшли від президента-верховного головнокомандувача ЗСУ Зеленського, головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу ЗСУ, міністра оборони, уряду, які мають відношення до ОК «Південь» щодо організації ОБОРОНИ в ЗОНІ ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за військово-сухопутну зону «Південь», яка включає Вінницьку, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську та Херсонську області, що визначено Указом Президента України «Про затвердження військово-адміністративного поділу України» №39/2016 від 5 лютого 2016 року (зі змінами від 23.01.2017, №12/2017).

Сухопутна територія АРК та міста Севастополя належить до ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОК «Південь» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

ПОВТОРЮЮ, що згідно з зазначеним Указом Президента України  до ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОК «Південь» належать військово-сухопутні зони таких областей, як Вінницька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська.     

Параметри військово-повітряної зон ОК «Південь», «Захід», «Схід», «Північ» визначені Указом Президента України «Про затвердження військово-адміністративного поділу України» №39/2016 від 5 лютого 2016 року (зі змінами від 23.01.2017, №12/2017). Військово-повітряні зони є зонами відповідальності повітряного командування «Південь», «Захід», «Схід», «Північ».       

Сирський також подякував генералу Палагнюку за плідну службу й привітав його з новим призначенням – командувачем підготовки Командування Сухопутних війсь ЗСУ (на фото)..  

ДОВІДКА: Через два тижні після окупації ворогом півдня України, президент Зеленський 18 березня 2022 року нагородив командувача Сухопутних військ ЗСУ (з 2019 р.) Сирського орденом Богдана Хмельницького ІІ ст. «за особисту мужність  і самовіддані дії, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» (мабуть, маються на увазі — «самовіддані дії», проявлені при здачі півдня України?).  

Звання Героя України з врученням ордену «Золота Зірка» протеже Хомчака генерал-полковник Сирський отримав від президента Зеленського 5 квітня 2022 року (через місяць після здачі півдня України) «за…особисту мужність, вагомий внесок у захист… територіальної цілісності України» (мабуть, мається на увазі — «…за здачу півдня України»?).

27 липня 2022 року президент Зеленський нагородив Сирського «Хрестом бойових заслуг» — «за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі» (мабуть, мається на увазі — «…за здачу півдня України»?). .

11 грудня 2022 року президент Зеленський нагородив Сирського орденом Богдана Хмельницького І ст. — «за особисту мужність  і самовіддані дії, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».

Нагадаю, що звання генерал-полковника Сирський отримав від президента Зеленського 23 серпня 2020 року.

Цікава виходить нагородна історія Сирського. Після злочинної здачі ворогу півдня України президентом — верховним головнокомандувачем ЗСУ Зеленським його «улюбленець» і «протеже» Хомчака — командувач Сухопутними військами ЗСУ генерал-полковник Сирський отримує від Зеленського  чотири (!) найвищі державні нагороди впродовж десяти місяців (!).

Це при тому, що Зеленський і Хомчак несуть ПРЯМУ відповідальність за підрив обороноздатності України в цілому і,  зокрема, за РОЗМІНУВАННЯ мостів, що з’єднують Крим з  материковою територією України і РОЗМІНУВАННЯ загороджувальних мінних полів навколо пропускних пунктів "Чонгар", "Каланчак" і "Чаплинка" на адміністративній межі з анексованим Кримом.

Командувач ОК «Південь» генерал Ковальчук підпорядкований  безпосередньо командувачу Сухопутними військами ЗСУ генерал-полковнику Сирському.

Висновки зробіть самі, за що три генерали Сирський, Наєв і Ковальчук отримали високі державні нагороди від президента Зеленського через дуже  короткий строк після злочинної здачі ним  півдня України.

На мою думку, за МОВЧАННЯ! За одну з поз трьох мавп: «нічого не бачу», «нічого не скажу», «нічого не чую». Детальніше про це — далі в статті.     

Військові, політичні експерти і журналісти наголошують, що Єрмак і Зеленський хочуть поміняти Головнокомандувача Валерія Залужного на Сирського — протеже Хомчака. Тому і розгорнута така велика компанія по дискредитації генерала Залужного, який користується великою популярністю і довірою в народі (набагато більшою за ««найвеличнішого»» Зеленського). Очолюваним генералом Залужним ЗСУ довіряє 98% українців!   Подивіться відео «Зеленський підставив Залужного. Паскудність Єрмака»

Наголошую, що дії військовослужбовців, командирів, воєначальників  регламентовані: Конституцією України, Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (Відомості Верховної Ради, 1999, № 22-23, ст.194); Законом України «Про Дисціплінарний статут Збройних Сил України» (Відомості Верховної Ради, 1999, № 22-23, ст.197); Кримінальним кодексом України» (Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26, ст.131), зокрема Розділом ХІХ «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)» і указами Президента України.

ДОВІДКА. У першій половині червня 2021 року на одному з полігонів бойової підготовки, що неподалік адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією Криму, інженерно-саперні підрозділи зі складу об'єднаних сил ЗСУ провели тренування з облаштування мінно-вибухових загороджень. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування Об’єднаних сил ЗС України.

– Під час навчань військові інженери відпрацювали дії підрозділів зі встановлення протитанкового мінного поля та здійснення маскування рубежів розгортання рухомого загону загородження, – повідомив командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.

За його словами, воїни-сапери, застосовуючи мінні загороджувачі, відпрацювали питання встановлення на суходолі протитанкових мін як в ґрунт, так і на його поверхні. 

– Поєднання  заздалегідь підготовлених оборонних укріплень з системою інженерних загороджень та багато ешелонованим вогневим ураженням на ймовірних напрямках дій противника, не лише значно ускладнюють його просування у глибину оборони, а й завдають йому значних втрат, – наголосив командувач Наєв.

ЗАПИТАННЯ до генерала Наєва: як «заздалегідь підготовлені Вами мінні загородження значно ускладнили просування ворога у глибину оборони і завдали йому значних втрат», якщо російські окупанти майже без втрат за декілька днів парадним маршем захопили південь України — територію, більшу за Швейцарію і оточили  Маріуполь?

Із посиланням на власні джерела американський мовник стверджує, що візит відбувся 12 січня. Директор ЦРУ обговорив із українськими колегами ризики масштабного вторгнення росії в Україну. На зустрічі буцімто були присутні глава офісу Єрмак, начальник ГУР МО Буданов, голова СЗР  Литвиненко (на посаді з 23 липня 2021 року), голова СБУ Баканов і представник МО. Хто з них точно міг бути на цій зустрічі, думаю, що з часом дізнаємося.

Бернс ознайомив Зеленського і присутніх з таємними даними розвідслужб США і Англії та планами про широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Показав карти, схеми напрямків вторгнення російських військ — з Півночі з боку Білорусі для захоплення Чернігова і Києва, зі Сходу в напрямку Харкова і з Криму для захоплення Херсонської, Миколаївської і Запорізької областей і утворення сухопутного коридору, який буде з’єднувати росію з Кримом і Придністров’ям (вихід на кордон з Румунією) і забезпечить АРК водою з Каховського водосховища.

Директор ЦРУ ознайомив з планом окупації російськими військами  Києва через захоплення аеродрому в Гостомелі, який приймає великі вантажні літаки, шляхом висадки там військово-транспортних літаків з десантом і бронетехніко. З подальшим кидком на Київ по відремонтованих Зеленським дорогах.

Після цього США офіційно повідомили, що росія «вже підготувала групу оперативників, щоб проводити операції під «чужим прапором» на сході України – ідеться про інсценування нападу на російські гібридні сили на Донбасі, щоб використати як привід для широкомасштабного вторгнення в Україну.

Через п’ять днів по завершенню візиту директора ЦРУ 17 січня 2022 року в  оперативному командуванні “Південь” відбулася робоча зустріч Військово-Морського аташе коммандера Пітера Меллорі та Військово-Повітряного аташе при Посольстві США в Україні підполковника Джона Картера з командувачем військ оперативного командування «Південь» генерал-майором Андрієм Ковальчуком та офіцерами управління ОК (на фото).

Під час візиту сторони обговорили низку питань щодо безпекової ситуації у південному регіоні України, перспективні напрямки співробітництва, які спрямовані на підвищення бойових спроможностей військ оперативного командування “Південь”.
Серед актуальних питань, що були розглянуті під час спілкування, сторони найбільшу увагу приділили підготовці особового складу за участі американських інструкторів.

Генерал Ковальчук наголосив, що командування оперативного командування “Південь” високо цінує стратегічні відносини зі Сполученими Штатами Америки та всебічну допомогу у протидії російській агресії.

Своєю чергою, американські колеги зазначили, що до України прямує чергова матеріально-технічна допомога від США для виконання бойових завдань українськими військовими.
Звичайно, зустріч не пройшла без обговорення перспективних напрямків співробітництва та подальших спільних дій українських військових та партнерів країни-члена НАТО задля укріплення обороноздатності України.

Підбиваючи підсумки зустрічі, генерал Ковальчук зауважив, що сьогодні перед нашими країнами стоять непрості завдання та виклики, але коли ми разом, ми здатні спільно досягати неймовірних результатів.

На згадку про плідну зустріч очільники делегацій обмінялися символічними сувенірами (на фото).

Пропоную бойовому генералу Ковальчуку обговорити візит до нього двох американських аташе професіонально. Залишимо в стороні дипломатичні реверанси, хто як «цінує стратегічні відносини із США», яка «американська матеріально-технічна допомога прямує в Україну», «перспективні напрямки співробітництва» та «традиційний дружній український обід».

Зупинимося на питані «сторони обговорили безпекову ситуацію у південному регіоні України».

ЗАПИТАННЯ до читачів: як ви думаєте, яка була основана мета візиту двох військових аташе США до командувача військ оперативного командування «Південь» генерала Ковальчука через п’ять днів після зустрічі директора ЦРУ Бернса з президентом Зеленським і представниками української розвідки?

Що означає: під час візиту сторони обговорили низку питань щодо безпекової ситуації у південному регіоні України?

Думаю, здогадатися не важко, навіть не військовому. Я дам відповіді на ці та інші запитання, чому американські аташе терміново приїхали до Одеси в штаб квартиру ОК «Південь», а  генерал Ковальчук зможе мене доповнити.

Аташе США прибули до генерала Ковальчука з аналогічним візитом, з яким директор ЦРУ прибув до Зеленського. Вони ознайомили (не могли не ознайомити!) командувача Ковальчука, його заступників і офіцерів Управління ОК «Південь» з розвідданими і планом  вторгнення росіян з Криму на материкову територію України і напрямками їх основних ударів на півдні України. Американці представили Ковальчуку і офіцерам карти і схеми вторгнення російських військ.   

За даними розвідки США кількість живої сили противника, яка була сконцентрована в Криму перед повномасштабним їх вторгненням в Україну складала не менше 30 тисяч особового складу. На півострові було розміщено понад 200 ББМ (броньованих бойових машин), близько 40 танків, 34 гелікоптери, 63 літаки, 684 одиниці військової техніки різного призначення, щонайменше 100 одиниць артилерійських систем.

З цими даними американські аташе ознайомили генерала Ковальчука. Вони були також відомі і ГУР МО.

Чонгарська протока і вузький перешийок, що з’єднує Кримський півострів з материковою частиною України, військові спеціалісти  вважали практично НЕПЕРЕБОРНИМИ ПЕРЕШКОДАМИ при вмілій організації оборони. А мережа зрошувальних каналів, що тягнеться всією Херсонською областю, перетворювалася на природні перешкоди для просування військової техніки і при підриві автомобільних мостів через них УНЕМОЖЛИВЛЮВАЛА прохід ворожої техніки.

Після візиту американських військових аташе до командувача ОК «Південь» Сухопутних військ ЗСУ генерала Ковальчука і ознайомлення його з розвідданими і планами вторгнення російських військ з Криму (карти на фото) військові та експерти прийшли до висновку, що президент Зеленський, МО, Генеральний штаб ЗСУ і ОК «Південь» встигнуть підготувати ефективну оборону півдня України, ключових мостів на півдні країни до того моменту, коли ворог встигне достатися до них і у росіян не буде шансів захопити південь України.

Фото Ministry of Defence, Дані розвідки Великої Британії.

На опублікованій карті вказано, що росія вторгнеться з півночі, сходу та з анексованого Криму. Російські війська підуть на Київ, Харків, Дніпро на першому етапі, а на другому — до Одеси та Вінниці.

ОЦІНКА РОЗВІДКИ США ЩОДО 9 МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ НАСТУПУ Росії.

За оцінками фахівців оборонних та розвідувальних агенцій США, росія може піти у дев’яти напрямках при повномасштабному вторгненні.

За даними розвідки, росія повністю приготувала до бойової готовності 100 батальйонно-тактичних груп, кожна з яких складається від 800 до 900 військових. Крім того, президент росії путін, за їхніми даними, відправив шість із семи підрозділів російського спецназу, у кожному з яких є від 200 до 300 фахових бійців.

За даними американської розвідки, із Криму вилетять військові гелікоптери, які будуть підтримувати сили піхоти і бронетехніки атаками з повітря. Наступ з Криму є одним із  самих головних і найбільш ймовірних.   

Не сумніваюся, що військові аташе Посольстві США в Україні Пітер Меллорі і Джон  Картер ознайомили Ковальчука і офіцерів ОК «Південь» з даними американської і англійської розвідок, планами схемами, картами (на фото) про вторгнення російських військ з Криму.  

Про це командувач військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ генерал Ковальчук не міг НЕ ЗНАТИ!  

Подальші події підтвердили достовірність даних розвідок США і Англії. Підтвердженням цьому може бути, зокрема, карта вторгнення росії в Україну на вечір 2 березня 2022 року (на фото).

Подивіться, порівняйте і висновки зробіть самі.

На підготовку оборони півдня України президент Зеленський, вище військово-політичне керівництво країни і командування ОК «Південь» мали понад 40 днів.

Думаю, що цього часу було достатньо для організації належної оборони України в цілому і  півдня країни, зокрема. Якби були вжиті необхідні заходи, то російські війська «парадним маршем» не окупували би південь України, не захопили Запорізьку АЕС і не підірвали  Каховську АЕС, не було десятитисячних людських жертв і декількох  тисяч полонених захисників України.

Як встиг підготувати оборону півдня України командувач ОК «Південь» Ковальчук можна судити по тому, що рано-вранці 24 лютого російські війська змогли спокійно, не зустрічаючи особливих перешкод і супротиву, переїхали адміністративний кордон з Кримом і відремонтованими «слугами народу» автомобільними трасами зробити блискавичний кидок. Російські підрозділи проїхали понад 100 км буквально за кілька годин та взяли під контроль Нову Каховку. До опівдня вони були біля Антонівського мосту на підході до Херсону. За декілька годин російські війська захопили територію, більшу за Швейцарію.

2 травня 2022 року (через два місяці після здачі півдня України!) президент Зеленський нагородив генерала Ковальчука орденом Данила Галицького «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України…» (мабуть, за безперешкодну окупацію ворогом Херсонської  і Запорізької областей та захоплення АЕС і Каховської ГЕС?).  

Запитання до Ковальчука: я все правильно виклав? Якщо так, то тоді запитання до нього як до командувача військ оперативного командування «Південь»: якими нормативно-правовими актами (укази, положення, директиви Президента-Верховного головнокомандувача, МО, головнокомандувача ЗСУ) визначенні Ваші питання і «зона відповідальності, за які Ви персонально відповідаєте як командувач ОК «Південь»?

Наприклад, «Питання Головнокомандувача Збройних Сил України», визначені  Указом Президента України №123/2020 від 27 березня 2020 року

Згідно з Указом Головнокомандувач ЗСУ:

здійснює безпосереднє військове керівництво ЗСУ;

здійснює управління застосуванням ЗСУ, а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони;

визначає комплект боєздатних сил і засобів ЗСУ для передачі його Командувачу об’єднаних сил;

організовує підтримання спроможностей до застосування ЗСУ,  а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони;

здійснює контроль готовності ЗСУ, а також сил і засобів інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування для виконання завдань оборони держави;

організовує контроль стану забезпечення Збройних Сил України військовою технікою, озброєнням та іншими майном і ресурсами;

затверджує документи (доктрини, настанови, стандарти тощо) з питань застосування ЗСУ та інших складових сил оборони під час виконання завдань оборони держави;

організовує спільну підготовку ЗСУ та інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування, для набуття ними необхідних об'єднаних спроможностей до виконання завдань оборони держави;

організовує розроблення та подання на затвердження Стратегічного замислу застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії та Стратегічного плану застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії;

видає з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання у 3СУ та інших складових сил оборони накази та директиви;

виконує інші повноваження відповідно до законів України та виданих на їх основі нормативна-правових актів».

Повноваження, функції, завдання Генерального штабу і начальника ГШ ЗСУ визначені Указом Президента України №122/2020 від 27 березня 2020 року «Про внесення змін до Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України» від 30 січня 2019 року № 23/2019.

Військові пояснюють, що питання, які відносяться до командувачів ОК Північ", "Південь", "Захід" і "Схід" Сухопутних військ ЗСУ, визначені наказом (директивою) МО і головнокомандувача ЗСУ. Вони схожі з питаннями, які віднесені до Головнокомандувача ЗСУ, але поширюються виключно на «військово-сухопутні зони», у які включені території областей, які визначені указом  президентом, з урахуванням їх природніми особливостями (гори, море, річки) і місцем розташування біля державного кордону з сусідніми державами.  

Командувач ОК відповідальний за ОБОРОНУ своєї військово-сухопутної зони, до складу якої входять території областей, які визначені Указом Президента України «Про затвердження військово-адміністративного поділу України» №39/2016 від 5 лютого 2016 року зі змінами від 23.01.2017, №12/2017 .

За даними військових, командувач ОК:

здійснює безпосереднє військове керівництво військами ОК;

здійснює управління застосуванням військ ОК, а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони;

визначає комплект боєздатних сил і засобів необхідних для оборони областей, які входять до військово-сухопутної зони ОК;

організовує підтримання спроможностей до застосування військ ОК, а також переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил для оборони військово-сухопутної зони ОК;

здійснює контроль готовності військ ОК, а також сил і засобів інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування для виконання завдань оборони військово-сухопутної зони ОК;

організовує контроль стану забезпечення військ ОК військовою технікою, озброєнням та іншими майном і ресурсами;

затверджує документи (доктрини, настанови, стандарти тощо) з питань застосування військ ОК та інших складових сил оборони під час виконання завдань оборони військово-сухопутної зони ОК і держави в цілому;

організовує спільну підготовку ОК та інших складових сил оборони, які сплановані для передачі в його підпорядкування, для набуття ними необхідних об'єднаних спроможностей до виконання завдань оборони військово-сухопутної зони ОК і держави в цілому держави;

організовує розроблення та подання на затвердження замислу застосування військ ОК, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії та оперативного плану застосування військ ОК, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії проти держави  через військово-сухопутну зону ОК;

видає з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання у військах ОК та інших складових сил оборони накази та директиви;

виконує інші повноваження відповідно до законів України та виданих на їх основі нормативна-правових актів».

Наступні запитання до генерала Ковальчука:

1). Оборона Херсонської області — це Ваша «зона відповідальності»? (відповідайте на запитання лише: «ТАК» або  «НІ»).

2). Ви керували військами ОК «Південь» по обороні Херсонської області і півдня України?

3). Ви були відповідальними за оборону півдня України?

4). Ви ставили своїм підлеглим (кому?) бойові завдання по захисту півдня України, що це за завдання і чому вони не були виконані?

5). Після візиту військових аташе США Ви провіряли (інспектували) чи були заміновані/розміновані мости, які з’єднували Крим із материковою територією України і які результати перевірки? Чи це не Ваше питання?

6). Ви перевіряли чи були розміновані протитанкові мінні загороджувальні поля навколо пропускних пунктів "Чонгар", "Каланчак" і "Чаплинка" на адміністративній межі з анексованим Кримом і які результати перевірки? Чи це не Ваше  питання?

7). Ви перевіряли чи були заміновані/розміновані мости через річку Дніпро в Херсоні (Антонівський автомобільний і залізничний), мости через водоканали зрошувальної системи в Херсонській області і які результати перевірки? Чи це не Ваше питання?

8). Ви перевіряли чи були заміновані/розміновані автомобільний і залізничний міст через річку Дніпро на Каховській ГЕС і які результати перевірки? Чи це не Ваше питання? Які Ви прийняли рішення за результатами перевірок, якщо їх проводили і які саме?  

9). Ви відали наказ (кому?) підірвати мости, які з’єднують Кримський півострів з материковою частиною України? Чи це не Ваше питання?

10). Ви віддали наказ (кому?) на підрив херсонських мостів через річку Дніпро (Антонівський автомобільний і залізничний) і мостів через водоканали зрошувальної системи в Херсонській області? Чи це не Ваше питання?

11). Ви віддали наказ (кому?) підірвати автомобільний і залізничний мости біля Каховської ГЕС? Чи це не Ваше питання?  

12). З чиєї вини мости не були підірвані?

13). Хто персонально несе відповідальність за не підрив мостів і за здачу півдня України, який є зоною відповідальності ОК «Південь»?

14). Чи може Ви, як командувач ОК «Південь»  НЕ мали у своєму підпорядкуванні військ і «зони відповідальності», про яку йдеться в поставлених мною запитаннях, а відповідно, й не керували їх діяльністю, не визначали їм бойових завдань і тому не відповідаєте за результат їх виконання, тобто Ви не несете відповідальності за провал  оборони півдня України? 

Міністр оборони Резніков у інтерв’ю  "Українській правді" без апеляційно  заявив: «Я абсолютно відповідально вам скажу, що ухвалення рішення про замінування, розмінування, натискання кнопки, щоб щось підірвати, взагалі не відноситься до компетенції цивільної влади. Ні до уряду, ні до президента, ні до міністра оборони, ні до прем’єр-міністра, ні до народних депутатів. Це суто військове питання. Тому хтось придумав цей наратив, і придумав, що хтось там сказав підірвати, не підірвати, розмінувати – це суто військова історія, саперна".

В таких випадках кажуть (мовою оригіналу): «Маразм крепчал, сосуды гнулись, и крыша съехавши была!».

Військові і цивільні дуже хочуть, щоб бойовий генерал Ковальчук та інші командувачі ОК, яких призначає міністр оборони, прокоментували маразматичну заяву Резнікова.

Бажано, щоб заяву Резнікова прокоментували начальник інженерних військ ЗСУ генерал-майор Юрій — і начальник Центрального управління інженерних військ ЗСУ генерал-лейтенант Микола Кравчук і відповіли на запитання: хто віддав їм наказ  розмінувати загороджувальні протитанкові мінні поля і не підривати мости, адже за словами міністра оборони «це суто військова історія, саперна» і якими державними нагородами їх нагородив  президент Зеленський за ці розмінування? Чи це не їх питання?

Мінуванням, розмінуванням, підривом замінованих споруд, об’єктів і т. д. займаються інженерні саперні війська України — рід спеціальних військ у ЗСУ, що призначений для інженерного забезпечення бойових дій.

Підрозділи інженерних військ є у кожному з видів Збройних сил України, а також окремо у Головному управлінні оперативного забезпечення.

Центральне управління інженерних військ ЗС України знаходиться в м. Київ, якому, зокрема, підпорядковані 808-й окремий понтонно-мостовий полк (м. Білгород-Дністровський Одеської області) і 16-й окремий полк оперативного забезпечення (c. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область).  

Чи у бойових генералів, як кажуть в народі: «кишка тонка!», прокоментувати дурість, ахінею міністра оброни?      

Резніков зазначив, що після перемоги буде проведено відповідне розслідування. І в разі встановлення фактів, що кимось із військових або представників інших сил сектору безпеки і оборони був скоєний злочин, то вони будуть притягнуті до відповідальності.

ЗАВЕРШЕННЯ читайте за посиланням

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС “Європа – союз цінностей”, народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант