Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — корінного народу України. (ppu.gov.ua)
Міністерство закордонних справ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу в 1944 році і вимагає від рф звільнити всіх політвʼязнів та припинити порушення прав людини на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Як інформує Україна молода, про це йдеться у заяві МЗС України з нагоди 79-ї річниці депортації кримських татар та вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу.
У заяві відомство відзначило, що за сфабрикованими справами у 1944 році СРСР звинуватив кримськотатарський народ у співпраці з нацистською владою, що стало надуманим приводом запустити механізм депортації. Порушуючи норми міжнародного права, радянський уряд здійснив акт геноциду, аби стерти національну ідентичність кримськотатарського народу – корінного народу України, забороняючи використання рідної мови, сповідування своєї релігії та збереження власної культури.
«Ми пам'ятаємо тих, хто постраждав від цієї трагедії, та віддаємо належну шану кримськотатарському народу, який протягом сторіч зазнавав і продовжує зазнавати репресій з боку Російської імперії, СРСР, а тепер сучасної Росії», – наголосило міністерство.
МЗС акцентує на тому, що після тимчасової окупації Росією Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Крим фактично став величезною в’язницею під відкритим небом і місцем для приховування злочинів РФ.
Понад 180 громадян України були позбавлені волі на основі політично та релігійно вмотивованих переслідувань в Криму. Серед них – перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, якого Росія закрила на 17 років у в’язниці за його участь в інавгураційному саміті Кримської платформи.
Особливим проявом свавілля російської репресивної машини стало затримання 25-річної кримської татарки Лєніє Умерової, яку Росія затримала в грудні минулого року при спробі потрапити в Крим, аби відвідати хворого батька, підкреслює відомство. Сьогодні її продовжують утримувати в СІЗО Лефортово за звинуваченням у державній зраді, у той час як єдиний так званий «злочин» Лєніє – відмова від російського паспорта.
Міністерство вимагає від РФ припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території Криму, невідкладно звільнити усіх політичних в’язнів, забезпечити повне дотримання зобов’язань РФ як держави-окупанта відповідно до міжнародного права.
МЗС також закликає міжнародних партнерів, у тому числі учасників Міжнародної кримської платформи, засудити цей злочин депортації та визнати депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. У МЗС переконані, що лише перемога України та звільнення Кримського півострова зможе покласти край системним репресіям проти корінного кримськотатарського народу та відновити повагу до прав людини у світі.
Як відомо, сьогодні в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Як повідомляла УМ, в Україні та світі згадують жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році 18 травня. Тоді, за три дні, за наказом Йосипа Сталіна усе кримськотатарське населення півострова зігнали у вагони і вивезли до Середньої Азії та на Урал. Кого не встигли депортувати (як жителів кількох кримськотатарських поселень на Арабатській Стрілці) — вивезли на баржах у море і втопили.
За офіційними даними, тоді було депортовано близько 200 тисяч жителів півострова. Хоча, згідно з даними Національного руху кримських татар, ця цифра може бути вдвічі більшою — 423 тис. 100 осіб.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>