Захищений зв’язок і більша дальність: ЗСУ тестує нове покоління бомберів
Малі та важкі дрони-бомбери нового покоління випробували на полігоні Brave1 – вони мають захищений зв'язок та більшу дальність польоту. >>
Головою ВРП обраний Григорій Усик 15 голосами
Вища рада правосуддя отримала нового голову. Ним став суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Григорій Усик.
Як інформує Україна молода, про це повідомили у самій ВРП за результатами з'їзду у понеділок.
Рішення на користь Усика ухвалили 15 голосами. Голову ВРП обирають на засіданні ради таємним голосуванням із членів ВРП терміном на два роки.
Як зазначають у ВРП, у 1994 році Усик закінчив Харківський юридичний інститут, працював в органах МВС, а з 1995 року – суддею в Дарницькому районному суді Києва й Апеляційному суді Києва. З листопада 2017 року працює суддею Верховного Суду.
Втім, у Центрі протидії корупції (ЦПК) до Усика є свої претензії. Наприклад, згідно з даними ЦПК, у 2009 році Усик купив дві земельні ділянки у Гнідині під Києвом, де розпочав будівництво.
«Усик вказав, що 15 соток під Києвом обійшлись йому в 117 тис. грн. У це важко повірити, бо ринкова вартість 15 соток у 2009 році в тому районі складала близько $90 тис»,– кажуть в ЦПК.
У тому ж році, за інформацією ЦПК, його дружина придбала новий автомобіль Toyota Avensis, вартість якого складала щонайменше $17 тис. Втім, Усик "оформив службове житло у приватну власність. Це не заборонено, але багато говорить про принципи судді", – додають у ЦПК.
Нагадаємо, в середині січня делегати ХІХ позачергового з'їзду суддів України обрали усіх 8 членів ВРП за квотою від суддівської спільноти. Серед членів фігурував і Григорій Усик.
Як повідомляла УМ, на XIX позачерговому з'їзді суддів обрано усіх вісьмох членів Вищої ради правосуддя. Останніми трьома членами ВРП стали Тетяна Бондаренко, Олена Ковбій та Сергій Бурлаков.
Малі та важкі дрони-бомбери нового покоління випробували на полігоні Brave1 – вони мають захищений зв'язок та більшу дальність польоту. >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
Під час чемпіонату України з біатлону, який днями проходив у Буковелі, про завершення спортивної кар'єри оголосили легендарні українські біатлоністки Олена Підгрушна та Віта Семеренко. >>
В Астані (Казахстан) 28 березня були розіграні перші нагороди Кубка світу з фехтування на шпагах: на найвищу сходинку п’єдесталу пошани за підсумками особистих змагань, що зібрали 264 учасники з 45 країн, зійшов українець Роман Свічкар. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>