«Потяг до Перемоги»: яким був перший рейс із Києва до звільненого Херсона, фото

У п’ятницю, 18 листопада, о 22:14 з перону київського Центрального залізничного вокзалу відправився перший потяг до звільненого Херсона.

За годину до відправлення потяга, аби підняти «бойовий дух» і настрій пасажирів, гурт «ВВ» з Олегом Скрипкою влаштували концерт, зокрема виконали символічну пісню «Рідне місто, місто Херсон».

У потязі нас їхало близько 200: представники ЗМІ й ті люди, котрі придбали квитки «До перемоги» (плацкарт, наприклад, коштував тисячу гривень).

Також був поштовий вагон від Укрпошти, який віз херсонцям посилки, пресу та продукти.

Вагони, розписані українськими митцями в рамках проєкту «Потяга до Перемоги», пройшли капітально-відновний ремонт на потужностях Укрзалізниці під час війни та облаштовані за новими стандартами.

Кожен із семи вагонів (із 22 листопада "Укрзалізниця" збільшила їх кількість на "Потязі перемоги") присвячено тимчасово окупованій (на момент старту проєкту) території України та подвигам українців, які чинять опір окупантам.

Херсонський рейс відтепер буде регулярним. Із Києва потяг вирушатиме по парних числах, із Херсона — по непарних.

Потяг прибув до Херсона о 10-й ранку і його зустрічала на пероні велика кількість містян з українськими прапорами, квітами, радісними вигуками. Люди святкували ще одну маленьку перемогу — можливість завдяки залізничному сполученню зустрітися зі своїми рідними. Адже для в’їзду приватним транспортом місто все ще закрите.

Вокзал — майже єдине місце, де є світло, тому багато херсонців приходять сюди, щоб підзарядити мобільні телефони.

На центральній площі все ще багато людей. Одні стоять у черзі за гуманітарною допомогою, заряджають мобільні, п’ють теплий чай, інші просто гуляють, підтримуючи радісну атмосферу, також у центрі можна зловити інтернет.

Діти бігають навколо порожнього «осиротілого» постаменту, де колись стояв пам’ятник вождю пролетаріату, з українськими прапорами і стрічками, вигукуючи «Слава Україні!»

Хоч уже пройшло майже два тижні, як місто звільнили, атмосфера і досі святкова — люди щиро радіють усім, хто до них приїжджає.

Мене дещо напружувало, що в Херсоні постійно було чутно вибухи, але місцеві жителі вже до цього звикли — навіть розрізняють, хто стріляє, наші чи вороги, і на більшість звуків реагують спокійно.

Увечері цього ж дня наш потяг вирушив до столиці, й зворотним рейсом скористалися близько пів сотні пасажирів, які досі не могли вибратися з міста. На пероні ми зустріли жінку, яка везла родичам подарунок — херсонський кавун.

У Київ прибули вранці в неділю 20 листопада, а вже в обід була шокована звісткою, що цього ж дня російські окупанти обстріляли мікрорайони звільненого Херсона (Острів, Кіндійка, Воєнка) та навколишні населені пункти - є загибла та поранені. 

Внаслідок влучання у п’ятиповерховий будинок на Острові легко поранило чоловіка, а в деяких будинках вибило вікна.

Постраждали від підступних обстрілів також прилеглі до правого берега села Львове, Ольгівка, Бургунка, Одрадокам’янка, Миколаївка.

Наступні кілька днів російські варвари не припиняли гатити по Херсону - зруйнували частину цивільної інфраструктури, постраждали приватні та багатоповерхові будинки..

Нелюди вели вогонь із танків, ствольної та реактивної артилерії по районах населених пунктів Антонівка, Велетенське, Новокаїри, Новотягинка, Понятівка, Токарівка, Веселе, Висунці, Клапая та міста Херсон.

Лише 22 листопада в звільненому Херсоні було зафіксовано 12 прильотів.

Згадуючи радісні, щасливі обличчя щойнозвільнених з рашистської окупації херсонців з якими довелося поспілкуватися, 19 листопада, було важко усвідомлювати, що вже з 20 листопада по 4 грудня загарбники обстріляли Херсон 169 разів, загинуло 19 людей, 39 - травмовано, з них одна дитина.