Мер Бучі Анатолій Федорук ховався від окупантів у друзів та незнайомців

17:58, 12.04.2022

Анатолій Федорук (в центрі) спілкується з мешканцями Бучі про їхні потреби

Під час окупації  Бучі міський голова Анатолій Федорук став свідком убивства цілої сім’ї. Щоб не стати жертвою російських окупантів у своєму власному будинку, очільнику міста довелося переховуватися у друзів та незнайомих людей у різних місцях. 


Як інформує Україна молода, про це Федорук розповів під час брифінгу в Українському медіацентрі.


За словами мера Бучі, він бачив, як автомобіль Citroen, який їхав із мікрорайону Мельники, був обстріляний біля підприємства «Південтеплоенергомонтаж». Внаслідок обстрілу були поранені жінка з дитиною, чоловік просив не добивати їх – але окупант застрелив усю сім’ю.


Анатолій Федорук зазначив, що йому самому довелося жити у кількох місцях. Спочатку, після повернення із супермаркету з Дмитрівки у Бучу, автомобіль, в якому їхав міський голова, заїхав у приватний сектор. Там його зупинив один із членів місцевої самооборони, пояснивши, що далі уже господарюють російські військові. 


Федорук розповів, що чотири доби він проживав за адресою Склозаводська, 18а у родині Рибчунів.


Після цього міський голова Бучі змінив кілька локацій, де переховувався від окупантів. Зокрема, він жив у сім’ї свого друга Віталія Косенка по вул. Шевченка.


Також Федорук розповів, як намагався пробратися до свого будинку, але у той момент на його обійсті уже хазяйнували окупанти. Мер заявив рашистам, що це не його будинок, а він лише наглядає за ним та трьома іншими. 


Після цього, скориставшись зайнятістю російського офіцера, який вимагав від Анатолія Федорука продемонструвати паспорт та показати, де він живе, очільник міста втік на територію садового товариства в мікрорайоні Мельники, де провів ще два дні.


Нагадаємо, міський голова заявив, що у Бучі виявили три місця масових поховань закатованих.


Як повідомляла УМ, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час благодійного заходу Stand Up For Ukraine у Варшаві розповіла про усі жахіття, що вона бачила у Бучі, від яких стигла кров. Вона наголосила, що у цьому місті вона побачила потворне обличчя путінської армії.