День пам'яті першовідкривача Х-променів, українського фізика Івана Пулюя, фото

17:00, 31.01.2022

Видатний український фізик - Іван Пулюй. (Фото: архіви)

Сьогодні, 31 січня, день пам'яті одного з найвідоміших українців у світі, видатного вченого, напрацювання якого були знаними й оцінені в Європі - Івана Пулюя.

 

Про це у понеділок, нагадує Україна молода.

 

Саме він першим відкрив невидимі промені (Х-промені), які називають рентгенівськими, і без використання яких наукові та технічні успіхи людства у ХХ сторіччі важко уявити. Ці промені використовуються і в техніці, і в науці, і в медицині.

 

 

Він наочно продемонстрував, що українці можуть робити великі відкриття у сфері точних наук. І водночас, працюючи в наукових осередках поза своєю батьківщиною, залишатися українськими патріотами, трудитися для української справи.

 

Однак, чи належно поцінований він на своїй батьківщині? Так, у низці міст (переважно західноукраїнських) є вулиці Пулюя. Щоправда, є така вулиця і в нашій столиці. А у Дніпрі є навіть вулиця й провулок, названі іменем вченого.

 

Видатний електротехнiк, знаменитий фiзик i громадсько-полiтичний дiяч, відомий вчений i патрiот України Iван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в в релігійній греко-католицькій родині мiстечка Гримайлiв, що на Тернопільщині.

 

 

В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію і для продовження освiти пiшки вирушив до столицi Австро-Угорщини. Через п'ять рокiв він опанував курс богослов'я, а згодом закiнчив i фiлософський факультет Вiденського Унiверситету. Одночасно відвідував лекції з математики, фізики та астрономії. Після закінчення курсу богослов'я Івана Пулюя чекав вигідний сан священика. Цього так хотіли і його батьки. Іван Пулюй вибрав іншу життєву дорогу - поглиблено вивчає фізику та електротехніку. Саме ці знання підняли його на вершину світової слави.

 

Вже від 1869 року Іван Пулюй – учений-фізик – вражав сучасників науковими відкриттями, а у сфері світла став першовідкривачем. Адже саме Іван Пулюй першим звернув увагу на так звані «катодні промені» – електронні пучки світла, які поклали початок новій галузі науки – електротехніці.

 

Багато людей чули про роль Томаса Едісона у створенні лампи розжарювання, якою досі користуються в Україні. Але значно менше людей знають про те, що Пулюй не лише успішно займався її вдосконаленням, але й очолював виробництво електричних ламп у австрійському Штайрі у 80-х роках позаминулого століття.

 

Зрештою, він працював як майстерний склодув. Для дослідів з електротехніки йому потрібні були скляні трубки, тож він виготовляв їх самостійно. Такі трубки, до речі, Пулюй дарував і Рентгенові для його досліджень.

 

Крім того, Іван Пулюй доклався до запуску першого трамваю в Празі, а також зіграв важливу роль у будівництві перших електростанцій в Австро-Угорській імперії.

 

8 листопада 1895 року Конрад Рентген виявив промені, які пізніше назвали на його честь. За його словами, сталося це випадково. Менше ніж за два місяці він подає до друку наукову статтю «Про новий вид променів». А на початку наступного року дослідник доповідає про своє відкриття колегам, і в популярній пресі з’являється перше повідомлення про промені, які дозволяють «зазирнути» крізь непрозорі стінки.

 

Дуже скоро про результати Рентгена дізнався Пулюй і зрозумів, що колега таки використав у дослідах подаровані йому скляні трубки. Але у своїх статтях він не згадує ні цього факту, ні імені Пулюя взагалі. Пулюй друкує свою наукову статтю й виступає перед науковою аудиторією, де демонструє знімки, зроблені за допомогою Х-променів раніше. Але вже нічого не вдієш — науковий пріоритет належить саме Рентгену, який першим оприлюднив свої наукові результати.

 

Деякі дослідники вважають, що він на той час значно глибше, ніж Рентген, розумів природу Х-променів, і свої результати також отримав раніше, хоча й не оприлюднив їх одразу. Тож навіть попри те, що Рентген першим офіційно повідомив світ про своє відкриття, внесок Пулюя є аж ніяк не меншим.

 

У 1860 році письменник Пантелеймон Куліш розпочав роботу над першим в історії перекладом Біблії сучасною українською мовою. Пізніше до нього долучилися Іван Нечуй-Левицький та Іван Пулюй, який знав близько 15 іноземних мов — зокрема й давніх.

 

Івана Пулюя вважали в Росії неблагонадійним і тому йому відмовили у працевлаштуванні. Там добре знали про його проукраїнські переконання й позиції. Їх він відверто висловив в одній із своїх останніх праць, написаних у розпал Першої світової війни. «Найважливіше значення для досягнення миру в Європі, – підкреслив він, – може мати тільки незалежна Україна. Це є, на наше переконання, ключем до миру в Європі». Ці слова не менш актуально звучать і сьогодні.

 

Івана Пулюя вважали в Росії неблагонадійним і тому йому відмовили у працевлаштуванні. Там добре знали про його проукраїнські переконання й позиції. Їх він відверто висловив в одній із своїх останніх праць, написаних у розпал Першої світової війни. «Найважливіше значення для досягнення миру в Європі, – підкреслив він, – може мати тільки незалежна Україна. Це є, на наше переконання, ключем до миру в Європі». Ці слова не менш актуально звучать і сьогодні.

 

Як і в царській Росії, ім’я Івана Пулюя замовчувалося за радянської влади. Кілька рядків про нього було лише в першому виданні УРЕ. В другому про вченого із світовою славою «забули». Тож тільки нині, у незалежній Україні, про яку мріяв Іван Пулюй, стало можливим говорити й писати про нього. Однак, на наш погляд, глибоке, достойне цього великого імені дослідження життя й наукової та громадської діяльності Івана Пулюя лише починається. Не так багато маємо в українській історії творців таких масштабів, як він. Промені лампи нашого видатного земляка проникли з позаминулого століття до наших днів і продовжують вірно служити людській цивілізації.

 

Як повідомляла УМ, онука рідного брата Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького – Марія Шептицька відійшла до вічності на 85 році життя у Варшаві.