Марко Вовчок: річниця з дня народження авторки «Марусі» і «Народних оповідань»

У день народження письменниці Марії Вілінської (Марко Вовчок) у мережах показали, як руйнується маєток, в якому проживала знатна українка. 

Як інформує Україна молода, про це повідомили активісти Олексій Сінченко та Надія Гаврилюк на сторінці Фейсбуку.

«Маємо нагоду «порадіти», що будинок у Хохітві, в якому письменниця прожила 6 років, так і не став національним символом. А сили місцевих ентузіастів, які пробують, бодай землю біля цього будинку зберегти, занадто малі й тонуть в пустелі усесвітньої байдужості»,— йдеться в дописі Олексія Сінченка.

Свого часу в будиночку, що у селі Хохітва  Київської області, побували класики літератури Сергій Єфремов, Панас Мирний і інші. Тож у мережі закликають не бути байдужим, зберегти будівлю від повної руйнації і перетворити її на резиденцію для письменників. 

«Якби докластися всім миром, то мали би чудову резиденцію для письменників, адже ця хатина розміщена в дивовижному місці й досі зберігає присутність і Сергія Єфремова, і Панаса Мирного, і багатьох тих, хто навідував письменницю. І треба поспішати, бо ще кілька років і наша історія виповниться черговою білою плямою, але тепер не через зайд, а завдяки власній байдужості до історичної пам'яті», – додає він.

«Нині День народження Марії Вілінської, відомої в літературі як Марко Вовчок. Думаю, що це привід (зовсім не зайвий) нагадати про маєток письменниці у Хохітві», – написала Надія Гаврилюк і опублікувала відео з маєтку письменниці. 

Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок 1833-1907 рр.) народилася 10 (22) грудня 1833 р. у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії (тепер – Липецька область РФ). У збіднілої дворянської сім'ї змалку дівча виявляло хист до мов і, кажуть, вільно спілкувалося російською, польською, французькою та українською. У родині, разом із братами, дівчинка здобула початкову освіту. 

Марко Вовчок  стала першою жінкою в українській літературі, яка наважилася писати під чоловічим псевдонімом. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. В 1860-х роках Вовчок здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році україномовної збірки «Народні оповідання». 

Збагатила українську літературу низкою нових жанрів, зокрема соціальною повістю («Інститутка»). Повість «Маруся» в перекладі-адаптації французькою стала популярною в Західній Європі кінця XIX століття. Після скандалу щодо плагіату її перекладів російською в 1870-х майже припинила літературну кар'єру.

Вілінська була дружиною українського етнографа Опанаса Марковича та російського офіцера Михайла Лобача-Жученка.

З творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60 — 70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської белетристики. Твори Марка Вовчка за її життя, починаючи з 1859р., з'являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.

Як повідомляла УМ, про гетьманський рід Скоропадських та монастир-колонію знімають фільм.