У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Аккерманська фортеця офіційно включена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. (Фото з архіву УМ і Андрія Красножона)
Вежа № 2 Аккерманської фортеці може обвалитися будь-якої миті внаслідок погіршення стану східного фасаду археологічної пам’ятки, включеної до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До цієї аварійної ситуації призвели зливи у Білгород-Дністровську Одеської області.
Як повідомляє Україна молода, про це попереджає одеський історик-дослідник Андрій Красножон у соцмережах.
«На цей момент стан східного фасаду вежі № 2 такий, що він ризикує обвалитися будь-якої миті. Думаю, рахунок пішов на місяці (на зиму її в такому стані залишати не можна)», - зазначив науковець.
За словами історика-дослідника, просідання фасаду вежі почалося ще восени 2016 року - після триденного рясного дощу. Кладка у східній її частині втратила свою цілісність. Збентежений в. о. директора фортеці тоді дав вказівку співробітникам не розголошувати інцидент, щоб не викликати суспільний резонанс.
Тим часом просідання вежі тривало, але план дій заявлений не був. Як зазначає Андрій Красножон, йому про аварію повідомили співробітники КП "Фортеця" в обхід начальства через два дні, до відома було поставлено керівництво області.
«Оперативно скликали нараду, і незабаром почалися протиаварійні роботи (укріплено підставу вежі), просадка припинилася. Інженер І. Подольськийвідразужзапропонувавзакріпитивідшарований фасад рідкими анкерами (сучасна, щадна методика консолідації кладки без порушення її вигляду), але тодішня дирекція фортеці проігнорувала цю пораду: ймовірно, проблема вежі здалася вже вирішеною. Однак у серпні 2019 року над фортецею випала нова злива і фасадна кладка (яку тепер більше ніщо не пов'язувало з основною спорудою) продовжила відшаровуватися», - наголошує історик.
На його думку, кричущим є той факт, що попередній в. о. директора КП "Фортеця" за 4,5 роки так і не спромігся закріпити фасад рідкими анкерами. Тепер новому керівництву області та фортеці доводиться мати справу з вкрай занедбаним випадком. Аварійність вежі за цей час зросла в рази.
З урахуванням ситуації, що виникла, акцентував історик, на території фортеці проведено виїзну нараду за участю фахівців німецьких, литовських і українських компаній, що спеціалізуються на технологіях консолідації подібного роду об'єктів (з досвідом роботи на ряді пам'яток архітектури національного значення).
Наразі підготовлено документи, експертизу, кошторис: «Хлопці готові розпочати порятунок вежі негайно. Новий директор КП "Фортеця" Сергій Омельченко готовий виділити необхідну суму для виконання робіт».
«Важливо зберегти під час ремонту саме оригінал стародавньої кладки цієї ділянки фасаду фортеці. Заплановані роботи стануть унікальним прикладом першого застосування високих технологій на цьому древньому пам'ятнику. Сподіваюся, згодом вони будуть застосовуватися регулярно і на інших проблемних ділянках цієї чудової фортеці. Якщо, звичайно, ми встигнемо. Не можна втрачати часу», - резюмував історик-дослідник.
ДОВІДКА «УМ»
У вересні 2019 року Аккерманська фортеця офіційно включена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вчені вважають, що ця фортеця відповідає не менш як трьом критеріям ЮНЕСКО: об'єкт відображає важливість взаємозв'язку людських цінностей і розвитку містобудування.
Пам'ятник є архітектурним ансамблем, який ілюструє важливі етапи в історії людства, а також пов'язаний з подіями та традиціями.
Середньовічна фортеця перевищує за своїми розмірами всі подібні фортифікаційні споруди України. Периметр її стін становить 2,5 кілометра, а загальна площа - понад 9 гектарів. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін і веж - від 5 до 15 метрів.
З півночі фортечні стіни майже впритул підступають до Дністровського лиману. Інші три сторони фортеці оточує рів, сучасна глибина якого досягає 13-14 метрів.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>